Тема: поетична розповідь про особливу роль матері в житті кожної дитини та настанова не забувати цю материнську любов.
Головна думка: «Найдорожчі мамі діти. Дітям мама їх так само» (уславлення материнської любові та заклик до дітей не забувати про материнську любов).
Художні засоби.
Епітети: ніжне серце, світлий розум.
Метафора: «дають …серце, … розум, сили нашому здоров'ю», «радість маєм чи тривогу», «серце мами завжди з нами», «вивчитесь з літами», «виглядають мами».
Повтори (анафора, або єдинопочаток): «Пам’ятаймо …», «Найдорожчі …».
Повтори: «і листи, і телеграми».
Риторичні оклики:
«Як ставали ми на ноги,
Перший крок наш був — до мами!».
Антитеза (протиставлення): «Нам — маленьким і дорослим», «Радість маєм чи тривогу».
Пестливі слова: маленьким.
Кількість строф: шість.
Вид строфи: катрен (чотиривірш).
Римування: АБАБ (перехресне).
Рими: діти – світі, вами – мами, дорослим – розум, любов'ю – здоров'ю, ноги – тривогу, мами – нами, літами – мами, турботу – роботу, пам’ятають – чекають, телеграми – мами.
Любов батьків до дітей, любов дітей до батьків – взаємопов’язані стержні щасливої родини.
Аля повернулася з чарівної країни . Одного разу вона пішла до школи і побачила на дошці малюнки своїх друзів . Колиж вона повернулася зі школи на люстрі сидів [напиши ім'я героя в якого одна нога коротша друга довша просто я з 6 класу і не пам'ятаю] Герой сказав відправляйся в країну бо [герой в якого в кишені черевичок ім'я] вкраде твого Пса . Повернімося до Пса (ім'я) нещодавно Алі купили собаку яку вона назвала Пес. Аля каже але ж як ми повернемося в країну якщо в тебе немає черевичка ? Звісно є каже герой я вкрав . В нього їх багато . Добре каже Аля мені треба все обміркувати . Нема коли міркувати каже герой (в якого одна нога коротша друга довша) і ось вони враз з´явилися в країні і побачили як постать втікає з Аліним Псом . Вони за ним погналися потім зловили . А той хто вкрав собаку сказав що зробив так через те що програв спір . Вони всі поспорили що Аля не побачить їхні малюнки на дошці .
«Чорна рада» - це історичний роман хроніка, в якому розповідається про доленосні події для нашої вітчизни. Твір П. Куліша насичений яскравими та різнобарвними образами. На сторінках роману можна побачити і історичних постатей, серед яких Брюховецький, Сомко, Тетеря, і вигаданих персонажів, створених уявою письменника.
Серед усіх образів мені найбільше імпонує Петро Шраменко. Це гарний «орел не козак», який містить у собі такі риси, як мужність та хоробрість. Цим його рисам дивуються навіть старші люди, які вже не раз відчули на собі, що таке війна: «Не кожен здатен під кулями велику ріку перепливати». А Петро завдяки своїй відвазі може.
Петро шанує батьків. Шрам, батько Петра, є для нього справжнім авторитетом. Цей хлопець звик слідувати закону та коритися моралі. Він відчайдушно вболіває за свою Батьківщиною, бореться за неї не на життя, а на смерть: «... ворочав важкою шаблюкою, як блискавкою, а хисткий і проворний, як сугак на степу». Окрім цього Петро є гарним побратимом і товаришем, про що свідчать слова Кирила Тура: «...у багно тебе не втопче, як зав’язнеш, а хіба з багна витягне».
Петро Шраменко має здатність і на сильні почуття. Так він закохується у Лесю і лицарськи і шляхетно захищає честь украденої дівчини. З вірної в коханні Лесею їм пророкують справжнє сімейне щастя.
Отже, Петро – славний козак, гарний син та люблячий коханий. Він відданий своїй Батьківщині, ладний боротьбою довести свої почуття до неї. Жодна людина не може сказати про нього лихого слова. Саме завдяки цим позитивним рисам Петро Шраменко є моїм улюбленим персонажем.