Президент- це дуже відповідальна професія у нашій країні. Я багато чув(ла) від батьків та дорослих про нашого презиента, що він погано робить свою працю. Міркуючи, я зрозуміла, що я хочу стати президентом.
Якщо б я була президентом, то я до народові своєї країни: і інвалідам, і дітям з дитбудинку,і людям з малоприбуткових сім‘й. Я би працювала дуже активно та кропотлив, до б кожній людині чим могла.
У цьому творі я прикликаю людей у свого президента країни і інколи йому до або прислухуватися до нього, бо президентом може стати не кожен.
Маруся Чурай народилася в 1625 році в родині козацького сотника Гордія. Після смерті батька вона залишилася жити з матір’ю в Полтаві, на той момент дівчині було приблизно 13 років. В молодості у дівчини було багато шанувальників, до яких належав і молодий козак Іван Іскра, але своє серце вона віддала Грицю Бобренку, синові хорунжого Полтавського полку, з яким була таємно заручена. Коли в 1649 році почалася Хмельниччина, Гриць вирушив на війну, обіцяючи повернутися. Дівчина чекала його приблизно 4 роки. Проте, повернувшись до Полтави, Гриць уже не звертав уваги на Марусю, так як полюбив іншу – Галю із заможної полтавської родини. Ображена дівчина не витримала втрати та вирішила отруїти себе зіллям, яке випадково випив Гриць. Влітку 1652 року полтавський суд засудив Марусю до страти, але її було амністовано універсалом Богдана Хмельницького, який приніс Іван Іскра, де зазначалося дарувати їй життя «за заслуги її батька та солодкі пісні». Для спокути дівчина ходила на прощу до Києва, але повернувшись у 1653 році до Полтави померла в 28 років, не перенісши смерті коханого.
Объяснение:
Недавно я ознайомилася з твором А.Дімарова "Блакитна дитина". Ця повісь переповнена пригодами. Проте слід звернути увагу на одну із них. Чи пам*ятаєте ви, як Только ліз у сад дядька Матвія по яблука? Якщо пам*ятаєте, то зрозумієте, чому я хотіла звернути на цю пригоду увагу. Якщо ще не зрозуміли, то я вам поясню. Ця подія є не просто цікава, а дуже захоплююча, оскільки виражає всі підліткові почуття: і та зацікавленість, коли Только ліз у сад, і те почуття небезпеки, коли на дорозі появилась собака, і те почуття так скажімо бажання помсти за скоєну образу. Дуже часто у нашому житті, ми зустрічаємо такі почуття, тому перш за все цей твір, а зокрема розповідь про пригоду найкраще розумітимемо ми - підлітки, бо самі не раз відчували ці почуття й емоції. Ось чому ця пригода мені сподобалася!