Ще в зовсім ранньому віці я була досить непосидючим і допитливим дитям, але в батьків ніколи не виникало зі мною проблем, адже їм не складало жодних труднощів мене чимось зайняти і на щось відволікти. Пропонують осідлати двоколісний велосипед у 4 роки — будь ласка, я тільки за! Приносять новеньку книжечку — все, я моментально поринаю у незвіданий світ казок. Хочуть записати на танці — я вже самостійно перед дзеркалом розучую свій перший, тільки-но вигаданий танець. Тягнуть у музичну школу — починаю проситися на додаткові заняття з фортепіано й вокалу! Мене цікавило усе без жодного винятку, я у всьому бачила щось особливе, мені вдавалося іноді навіть розгледіти те, що залишається часто непомітним для інших.
Художні засоби:
персоніфікація (щоб не вмерло слово)
повтори «щоб не вмерло слово»
епітети «холодний всесвіт», «теплі слова»,
уособлення «не вмерло слово», «слова народжуються»,
риторичні заклики «співаймо», «гуляймо», «розповідаймо», «наповнюймо».
Віршовий розмір – верлібр
У вірші Голобородька «Теплі слова» передається щире патріотичне почуття. Що означає образ «теплих слів»? Усім добре відомі теплі стосунки між рідними і друзями: ми завжди радіємо, коли чуємо від них тепле слово підтримки. Теплі слова зміцнюють мир і злагоду в родині. Але виявляється, існують і такі «теплі слова», які сприяють духовному єднанню всього народу. Назва річки нагадає комусь зворушливу сцену прощання з відомої пісні «їхав козак за Дунай». Слово «коровай» збудить в уяві образи золотої ниви, весільного обряду, а «Змій» навіє спогади про почуті в затишку рідної оселі казки. Саме ці «теплі слова» нашої мови, зігріваючи холодний світ навколо нас, творять у душі кожного українця привабливий образ батьківщини.Ліричний герой — українець, який любить, шанує рідне слово та закликає до його збереження.
Літературний рід — лірика.
Жанр — вірш.
Вид лірики — громадянська (патріотична).
Тема: зображення щирого патрiотичного почуття
Iдея: заклик до українського народу плекати мову як оберіг
Автор – В. Голобородько
Рік написання – 1995
Василь Сухомлинський — автор 41 монографії і брошури, більше 600 статей, 1200 оповідань і казок. Загальний тираж його книг становить близько 4 млн екземплярів на різних мовах народів світу. В квітні 1970 року він закінчив роботу «Проблеми виховання всесторонньо розвинутої особи» — доповідь для захисту докторської дисертації по сукупності робіт. Всі праці Сухомлинського дають переконливе уявлення не тільки про різносторонність педагогічних підходів Сухомлинського, але і про цілісність всього його педагогічного мислення. Твори В. Сухомлинського видані 53-а мовами світу, загальним тиражем майже 15 млн примірників. Книга «Серце віддаю дітям» перекладена на 30 мов світу і витримала 54 видання. В період з 1945 по 1970 рр. надруковано 463 статті; у 1971–1986 рр. — 105 статейю.