Відповідь:
Всє своє життя Тарас Григорович Шевченко тужив за рідною Україною. Вся його поезія пронизана цією тугою і сумом. Як і його вірш «Думка» («Тече вода в синє море»). Його думки линуть до рідної землі, без якої йому світ немилий, що передають слова з вірша «Шука козак свою долю, а долі немає», «на чужині не ті люде – тяжко з ними жити !». Синє море у поезії як символ великої перепони, яку не пере не перескочити, і на другому боці якої залишилися батько, ненька старенька, молода дівчина. Саме такі думки і враження у мене виникають при читанні поезії «Думка» («Тече вода в синє море»)
Пояснення:
Тема - зображення спогадів діда про героїчну минувшину рідного краю, коли козаки на чолі з отаманом Іваном Підковою боролися з турецькими загарбниками.
Ідея - уславлення мужності та героїзму запорожців та Івана Підкови.
Головний герой поеми - історичний отаман Іван Підкова.
Настрій козака - асоціативний.
Риси характеру - сміливий, товариський, далекоглядний, рішучий, вимогливий, надійний товариш, уміє зорієнтуватися у будь-якій ситуації, має авторитет серед козаків.
Образ журавлів автор показує у фольклерному образі.А саме журавлиний ключ і зарослі тернами шляхи.
Журавлиний ключ – відліт та повернення додому з далеких країв.
Зарослі тернами шляхи – забута дорога додому.
Объяснение:
Взагалі, як правило, немає на світі собаки, щоб від одного духу тигрячого не кидався зі скавулінням під ноги людини, від жаху.У цьому світі ніхто, крім людей, не вмів брехати: білка, кущ, собака — кожен був собою й нічим іншим бути не знав.
З божевільні-бо є лише один вихід — у могилу.
Бог не без милості, козак не без щастя
І на печі від долі не втечеш.
Ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи!
В сміливих щастя завжди є!..