Карантин - це обовьязкова міра безпеки у період реальної небезпеки. Саме під час самоізоляції людина потребує уваги і стійкості оскільки спокуса війти на вулицю (як на потенційно небезпечну територію) дуже великий. В період карантину лише відповідальність людей може хоча б трохи затримувати поширення хвороби. Під час карантину можна приділити трохи більше часу на свої хоббі. Чи то малювання, чи то музика, чи то танці і так далі, оскільки з'являється час на саморозвиток.
Також можна приділити увагу літературі, іноземним мовам таким чином збагачуючи свій словниковий запас.
В принципе продолжай розвивать тему и будет тебе счастье ;)
P.S Понимаю как вам тяжело с количеством дз, Поэтому, ДЕРЖИТЕСЬ!!!
кохання виникає в житті кожної людини. всі ми стикаємося з цим надзвичайним почуттям хоча б раз у житті. на превеликий жаль, кохання не завжди буває щасливим. іноді воно просто не взаємне. часом той, кого ти кохаєш, просто не помічає тебе. буває й по-іншому. навіть коли кохання взаємне, люди іноді не розуміють його цінності. вони ображають та кривдять один одного. таке кохання не проносить щастя, а лише сум та біль. можливо, з часом воно вже і не кохання взагалі. я вважаю, що любов обов’язково треба берегти. проте іноді люди вже не можуть бути щасливими разом. тоді треба відпустити один одного.
на мій погляд, якщо в закоханих виникають труднощі, вони повинні вирішувати їх разом. кохання - це не лише радість, квіти та подарунки. це й вміння прощати та зрозуміти кохану людину, можливість їй у складну хвилину.
Цитатна характеристика образу головного героя "По дорозі в казку":
Світовідчуття: "З метою жить не те, що без мети. Мета знімає з плеч вагу велику і крила нам легкі дає. Сліпі з метою йдуть, як зрячі";Про свою душу: "А скільки всі оці, що завжди сплять, накидали каміння в неї!.. О, чом я не такий міцний душею, як вони?!...а я слабкий. Мене стрілою ране навіть погляд злий..."Цілеспрямованість дозволила знайти йому те, чого так шукав: "Брати мої! Я радість вам приніс велику. Я радість вам приніс! Сам Бог навів мене, брати мої, на стежку".Намагається вивести люд: "І я вас поведу до світлої мети — тропа веде до неї."РІшучість: "Коли злякались ви, я сам піду з надією за руку!"Цитатна характеристика образу юрби "По дорозі в казку":
Байдужість: "Привикнуть до всього можна".Небажання щось шукати, змінювати, лінь: "Та ти кажи: ми й лежачи почуємо".Він про їхню душу: "У їх душа як кремінь: б’єш крицею по ній, а з неї іскри ллються".Не життя, а виживання: "На те живемо, щоб вік дожити".