В “Історії русів” викладено історичний розвиток України від найдавніших часів до 1769 р. Русами у творі називають українців. Для написання твору автор використав козацькі літописи, власн сторичні документи. Основним змістом твору є героїчна боротьба українського народу, який відстоював свою рідну землю, вів боротьбу з різними поневолювачами — татаро-монголами, поляками, литовцями, росіянами.
У центрі розповіді видатні борці за волю України — Б. Хмельницький, І. Виговський, І. Мазепа, П. Полуботок, яких автор високо оцінює. У творі засуджено кріпацтво, ліквідацію автономного самоврядування на Лівобережжі та Слобожанщині. Основна ідея твору — утвердження права кожного народу на самостійний державно-політичний розвиток.
Объяснение:
вот-
В цьому році зима не вдягала білої свити.
Часом вже й приміряла, та хтось її зразу крав.
Пошукала, поплакала... Що ж робити? --
Бідувала в старій із торішніх зів’ялих трав.
Як колись лютувала, стелила рядно ожеледиць.
Сперечалася з морем, несла сум’яття вітрів.
Все збиралась на силі, та не встигла огледіться,
Як проснулись дерева і на Одрі лід потемнів.
Крига буйно ломилась у відкриті двері протоки.
Лід кришився, б’ючись об каміння берегове...
І нарешті по Одрі -темній, широкій -
На останній крижині самотня чайка пливе.
- Ти куди ж розігналась? Чи бува не до самого моря?
Чайки держаться гурту, а ти відпливеш одна.
А крижина тонка. А крижина майже прозора...
Ну, а що, як її підмиє вода весняна?
Ну, а що, коли їй та удержать тебе несила?
затріщить і відломиться... Піде вода кругами...
- Дивна людино! Я ж маю крила,
Нащо крилатим ґрунт під ногами?
