Герои повести искали утраченную саблю-реликвию, ценную вещь, но они и не подозревали, что уже имели определенные богатства: гордость за своих предков, уважение к историческому , любовь к Украине. Руснак – маленькая доверчивая девочка, которой пришлось многое пережить. Через испытания к ребенку постепенно приходит чувство и понимание национального. Несколько раз Наталочка заглянула в и в это время поняла важную вещь: «Казаков победили. Но не покорили! Они погибали, не поддавшись, не склонившись, оставляя после себя бессмертную славу! Национальное надо почувствовать всем сердцем, увидеть своими глазами. Мы пришли к выводу, что наша сила в единстве. Все мы — украинцы, нас объединяет Родина, чувство любви к ней, уважение к ее нелегкой, но героической истории. Ведь непреодолим тот народ, который чувствует себя единым целым!
Відповідь:
1. Яке справжнє ім’я Яви? Іван. Цитата: Чи то воно, пискля мале, хотіло сказати: "Я — Ваня", а вийшло "Ява", чи то "Іван" у нього так прозвучало (бо насправді його Іваном звати)
2. Що, на думку Павлуся, «усі бояться. Навіть герої»? екзамену. цитата А екзаменів усі бояться. Навіть герої.
3. Яке слово безупинно повторювали на сцені Ява та Павлуша? «Е!»
цілий розділ, який так і називається: "Е", — сказали ми з Явою
4. Який гумористичний засіб використано в уривку «мій друзяка Кукурузяка»? спотворення (слова Крузо-Кукурудзо)
5. Що із цього НЕ було засобом комічного у творі «Тореадори з Васюківки»? думки
6. Який гумористичний засіб використано в уривку «ніс був маленький, як дулька»? порівняння
Пояснення:
Окремо зупинимось на питанні Що із цього НЕ було засобом комічного у творі «Тореадори з Васюківки»?
мовлення - дуже комічна і смішна. І за рахунок використання фразеологізмів, приказок і ра рахунок спотворенняя слів (вроки, загаза, Гражданє тощо),
думки - методом виключення)))
зовнішність - ніс, як дулька, така здоровеннецька носяра.
власні назви - смішно (цуценя Собакевич, бугай Петька, цап Жора)
Гарний сонячний ранок,срібна роса і мирна блакить-цю красу може оцінити тільки та людина,яка здатна цінувати прекрасне...Саме таким і був Михайлик з твору "гуси лебеді летять".Добрий,чутливий,справжній юний цінитель прекрасного.А ще іноді філологи порівнюють людину з квіткою,яка дуже ніжна,тобто всі ми -це частина природи...і тільки справжню духовно багату людину можна назвати одним цілим з нею.
Якщо щось не так вибачай,як могла так і писала...