Ось я і прочитал(ла) повість.В якій розповідалося про людей які прагнули здобути свободу. Один з цих людей Михайлик. Михайлик-це простий,сільський хлопчик.Він дуже допитливий і йому хочеться все знати,до всього дійти своїм разумом.Неслухавши казок які йому розповідал дід Демьян і бабуся,Михайлик сприймає світ як казку. Насправді Михайлик це- автор у дитинстві.Він любить зорі у високому небі,жито пахуче і запах різних трав. Михайлик-романтична натура.Проблеми що стосуються Михайлика це дрібниці:проблема це-дістати десь книгу і почитати її. Мені дуже подобається ця повість.Бо мало таких дітей у світі.Доброзичливі,вільні,смішні,романтичні,умні-їх мало.Треба брати приклад с цього хлопчика!
В оповіданні Володимира Винниченка «Федько-ха-ламидник» протиставляються два герої — хлопці Федько і Толя. Вони зовсім різні. Федько з бідної родини робітників, а Толя має заможних батьків. Батьки Федька залежать від Толиних, бо наймають у їхньому будинку квартиру. За характером Федько був розбишакою: «Спокій був його ворогом, з яким він боровся на кожному місці». Толя ж, навпаки, був «дитина ніжна, делікатна, смирна». Але Толі теж хотілося бавитися, як і всім іншим дітям. Федько спокушав його своїми витівками. Через це Толя повертався додому забруднений і з розбитим носом. Одного разу з цими хлопцями сталася неприємна пригода, яка призвела до загибелі Федька. Толя вирішив повторити Федькову сміливу переправу через річку під час льодоходу. Але він упав у воду, а Федько відважно його врятував. Федько, який ніколи в житті не брехав, змушений був сказати неправду. Він підтвердив свою провину в падінні Толі, щоб того не покарали. Так підлий Толя віддячив за свій порятунок. А на Федька чекали покарання, хвороба і смерть.
Не знаю як у інших, а моє щастя - це родина. Я щаслива коли щаслива моя мати, мій батько (бабуся і дідусь), для меня більшого й не потрібно. Головне, щоб вони були здорові, щоб було взаєморозуміння, щоб була довіра й нерозлучність, як у справжніх сімей. Але й не мало важливіша для меня - моя Батьківщина. Це місце де я народилась, де я росту, це місце за яке я стану горою не вагаючись. Адже це моя Батьківщина, і може якщо я своїм власним прикладом покажу, то й інші не будуть байдужі. Жити в щасливій державі, з щасливими людьми - це моя мрія, моє щастя.
Один з цих людей Михайлик. Михайлик-це простий,сільський хлопчик.Він
дуже допитливий і йому хочеться все знати,до всього дійти своїм разумом.Неслухавши казок які йому розповідал дід Демьян і бабуся,Михайлик сприймає світ як казку. Насправді Михайлик це- автор у дитинстві.Він любить зорі у високому небі,жито пахуче і запах різних трав. Михайлик-романтична натура.Проблеми що стосуються Михайлика це дрібниці:проблема це-дістати десь книгу і почитати її.
Мені дуже подобається ця повість.Бо мало таких дітей у світі.Доброзичливі,вільні,смішні,романтичні,умні-їх мало.Треба брати приклад с цього хлопчика!