М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Твір на тему: "мої роздуми над повістю квітки основ'яненка маруся" 40 !

👇
Ответ:
lyubimov2006
lyubimov2006
01.02.2020
У повісті «Маруся» Квітка-Основ’яненко постійно звертався до народної творчості. Фольклорне походження має портрет Марусі, який змальований у віршах народної творчості: «Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очі — як тернові ягідки, бровоньки — як на шнурочку, личком червона, як що у саду цвіте, носочок … прямесенький, а губоньки — як цвіточки розмиють, і між ними зубоньки неначе жарнівки, як одна на ниточці нанизані». І ім’я героїні, і її зовнішність, вдача, передають народні уявлення про красу і якості людини. Особливо наголошується на тому, що Маруся «до діла невсипуща». Поетична й лірична душа Марусі щиро розкривається в коханні до Василя. Милується своїм Василечком, «як ясочка», червоніє, «як калина», тріпочиться, «як тая рибонька», — «коли б їй крила, полетіла на край світу!» Вражає щирість почуттів Марусі, коли вона звертається до батьків, благаючи не розлучати і з Василем: «Таточку, голубчику, соколику, лебедику! Матінко моя ріднесенька моя, перепілочко, голубочко!.. Не розлучайте мене з моїм Василечком.
4,5(83 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
илья1968
илья1968
01.02.2020

и бувало з вами таке, що дні ставали сірими і одноманітними, а вже через тиждень неможливо було згадати, чим відрізнявся один від іншого? Що ж з цим робити? Як змінити своє життя? Як зробити її цікавіше?

Перед вами в, які дозволять жити яскравіше, цікавіше, більш усвідомлено: 1. Знайдіть своє призначення і займайтеся улюбленою справою. Коли знаєш своє призначення, сенс життя, займаєшся улюбленою справою, то все, що вивчаєш і робиш для цього, стає цікавим і важливим. Час пролітає миттєво і назавтра хочеться повернутися до вчорашнього заняття не через необхідність, а з бажання продовжити. 2. Ставте і досягайте мети.

Наявність цілей змушує нас робити безліч кроків до їх досягнення. Для цікавого життя важливо як сам рух до мети, наповнює життя справами, подіями та враженнями, так і досягнення її, що дає нам енергію і бажання рухатися далі. 3. Постійно розвивається і вдосконалюється. Постійне навчання і робота над собою захоплюють і не дають зупинитися на місці.

Освіта, придбання нових умінь і навичок робить життя насиченим і цікавим, а також приносять масу користі вам і оточуючим. 4. Застосовуйте творчий підхід і вносите новизну і різноманітність у своє життя. Одноманітність і монотонність здатні навіяти нудьгу на будь-якої людини. Нехай у вашому житті буде більше новизни, змін і різноманітності. Міняйте обстановку, оточення, свої заняття і себе — і життя завжди буде цікавою.

Якщо робити звичну справу незвичайним то будь-яке заняття стає цікавим і оригінальним. Був створив! 5. Підтримуйте і будуйте нові відносини.

Відносини з іншими людьми — це найважливіше, що у нас є. Без них всі наші досягнення і прагнення втрачають сенс. Спілкуючись з коханими, друзями, рідними, ви дізнаєтеся щось нове, вносите радість у своє життя і просто цікаво проводите час. У кожної людини можна навчитися тому, що він робить краще за вас, а це постійний стимул до розвитку.

6. Повноцінно проводите вільний час. Якщо проводити вільний час активно і весело, то тоді навіть нетривалий відпочинок дасть нові сили та енергію для нових звершень. Чергування відпочинку і справ вносить в життя динаміку і різноманітність. Заплануйте для себе не тільки справи, а й розваги. Приділяйте час улюбленим хобі.

Захопленому людині не буває нудно, хобі займає вільний час і дарує масу позитивних емоцій. 7. Живіть активним життям і намагайтеся більше встигати.

Коли ми сповнені сил та енергії, нам ніколи нудьгувати хочеться встигнути зробити безліч речей. У активного людини багато справ, планів і бажань.

Життя його стає насиченою та цікавою, а для активності слід підтримувати запас сил та енергії, відчувати ентузіазм, мотивувати себе на справи і досягнення. Чим більше цікавого заплануєте зробити, тим більше встигнете виконати. Але не забувайте залишати місце також для сюрпризів і несподіванок. 8. Випробовуйте яскраві почуття та емоції.

Будь-яке заняття буде цікавим і незабутнім, якщо робити його з душею, з яскравими позитивними емоціями. День, прожитий з радістю, веселощами, захопленням складно назвати нудним. А закохана людина не назве своє життя монотонної і одноманітною, адже в його житті є таке сильне почуття! 9. Долайте перешкоди і вирішуйте проблеми. Перешкоди, проблеми роблять наше життя не складніше, а цікавіше.

Адже, долаючи перешкоди, ви купуєте досвід, знання, стаєте сильніше. Кожну проблему варто сприймати як можливість: щось нове дізнатися, чогось навчитися, налагодити відносини та ін

Вирішивши проблему, людина почуває себе краще і отримує мотивацію для нових звершень. 10. Допомагайте іншим.

Якщо ви на якийсь час забуваєте про власні прагнення і безкорисливо і щиро допомагаєте іншим, життя стає не просто цікавіше — вона наповнюється глибоким змістом і справжньою радістю. Застосовуючи ц ви зможете зробити своє життя цікавішим.

Нехай ваше життя вам подобається!.

4,7(26 оценок)
Ответ:
Alinka291002
Alinka291002
01.02.2020
У центрі роману образ Чіпки – селянина-бунтаря, невтомного шукача правди, який зрештою зійшов на криву стежку боротьби і став «пропащою силою». Син зневаженої селянки, Чіпка зростає в злиднях, в умовах недоброзичливості й ворожості. Ровесники глузують з нього. Коли багатий Бородай за впертість прогнав Чіпку з роботи, він «поніс у серці гірке почуття ненависті на долю, що поділила людей на хазяїна й робітника…». Надто вразила Чіпку кривда, коли за право працювати на власній землі чиновник цинічно вимагає хабара. У цей момент Чіпка втрачає віру у справедли-вість. У його серці вже вкотре закипіла ненависть, на жаль, не лише до гнобителів, але й до всіх людей. Звідси – сліпе, стихійне бунтарство зневаженої, обікраденої людини. Під впливом лихого товариства Чіпка опустився на саме дно життя. Проте добро в його натурі на якийсь час перемагає (проблиски свідомості, намагання оборонити правду, вибори в земство). Та коли Чіпку наказом губернатора було виведено з управи «по неблагонадежности», то ця кривда стала останнім поштовхом, і герой свідомо стає на стежку помсти. Грабунки, вбивства зводять нанівець його протест. Кров невин-них людей страшним тавром заплямовує Чіпку. Із правдошукача він перетворився на кримінального злочинця. В оцінці морального падіння Чіпки автори виходили з позицій народної моралі, керувалися тими критеріями, що добро завжди прекрасне, а зло – потворне, огидне, бридке, хто б його не вчинив. Криваві злочини заплямовують людину навіки. Весь розвиток сюжету підводить до однозначного висновку: найблагородніші пориви перекреслюються злочином. Невміння знайти справжні шляхи боротьби проти кривдників зробило Чіпку «пропащою силою». Образ Грицька Чупруненка «Хіба ревуть воли» Грицько Чупруненко мав приблизно такі ж стартові позиції, як і Чіпка, чи навіть гірші: сирота, батьки померли під час епідемії холери, змалку жив біля далекої родички-удови, а вже потім у діда Уласа. Його життя в підпасичах таке ж, як і в Чіпки, — голодне роздолля із сухарями чорними, як земля. Деякі його риси про’ мовисто виявляються вже в дитинстві: десь не було видно Грицька, коли вовк на отару напав; «сидів, рота роззявивши, коли дід повідав, що пани знову забирають його до двору, і не журився долею Уласа». Разом із тим хлопець виростає роботящим, адже мріє жити заможно, мати чепурненьку, хазяйновиту жіночку і «діток маленьких коло неї». «Купивши ґрунт, почув себе Грицько зараз іншим… зовсім іншими очима дивився на людей: до багачів горнувся, а на голоту дивився згорда». Мав намір одружитися з багачкою, але з того нічого не вийшло, узяв собі сусідську наймичку Христю. «І стали вони між людьми поважними хазяїнами, чесними, робочими людьми, добрими сусідами, навдивовижу парою», яку старші молодшим за приклад ставили (сироти, наймити, а стали хазяїнами!). Одначе автори роману мають сумнів щодо того, чи треба з Грицька брати приклад, бо його життєва філософія — «своя сорочка ближче до тіла». Найяскравіше вона дала про себе знати під час розправи з кріпаками: на заклик Чіпки заступитися за кривджених Грицько, не сказавши ні слова, зник у чужому городі, а вдома хвалився перед Христею своїм «вчинком», називав кріпаків злодіями й голотою. Дружба Грицька з товаришем дитинства «коливається», як стрілка барометра: коли він повернувся із заробітків з грошима, то гордував Чіпкою, коли ж Варениченко поправив господарство, Грицько поновив із ним товариські стосунки. Грицько – найближчий приятель дитячих літ Чіпки – обирає інший життєвий шлях. Міряючи босими ногами курні заробітчанські шляхи, Грицько мріяв про «хату теплу». Невдачі, бідування, злигодні породили у хазяйновитого парубка егоїзм, байдужість до долі інших, корисливість. Навіть приятелювання з Чіпкою Грицько намагався використати для власного збагачення. Неприховане злорадство з бід Чіпки, зневажання свого товариша – це так само своєрідна трагедія Грицька.
4,6(40 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ