Відповідь:
погані (на мій погляд) вчинки: частина перша трилогії: підкоп під свинарник (хоч і з благородною ме-тою будівництва метро); випустили під час лекції у клубі пугутькало, повісили на телевізійну антену старі дідові підштанники; влаштували "тореадорський виступ" з коровою; зірвали урок (наприклад, коли приче-пили дзвоник на шию цуценяті), під час екскурсії до Києва втекли, щоб слідкувати за Бурмилом і Кни-шем; ледве не попили термос з глобулусом; проігнорували підготовку до екзамену; влаштували розгардіяш на баштані, частина друга трилогії: не підготувалися до спектаклю; частина третя трилогії: Ява поцупив фотоапарат Бардадима, Ява оббризкав багнюкою з калюжі Гребенючку у новенькому платтячку,
гарні вчинки: частина перша трилогії: врятували цуценя з закинутої криниці, допомагали юннатам укріплювати греблю і розчищати озерце; завжди підтримували один одного ( на баштані; Павлуша без друга відмовився їхати у табір, разом готувалися до переекзаменовки Яви); не дали Книшу зруйнувати греблю на озерці з глобулусом; частина друга трилогії: подали ідею створити театр у селі; заступилися з Вальку і нам"яли вуха Будці (Толіку); до Будці вибратися з дренажного колодязя; з величезними пригодами, але таки повернули годинник власнику; частина третя трилогії: Павлуша заступається за Ганьку Гребенючку, Ява під час повені догадався покликати на до військових з їхньою технікою, Павлуша рятує Яву з пастки у затопленій хаті, хлопці повертають бабі, врятовані Явою, листи з фронту її чоловіка; хлопці "рятують" вчительку від закоханого у неї лейтенанта Пайчадзе.
Пояснення:
Вульгаризми.
Часто вживаються письменниками задля надання творові особливого побутового колориту чи характеристики низького культурного рівня зображених у ньому персонажів («Енеїда» І.Котляревського, «Кайдашева сім'я» І. Нечуя-Левицького, «Між двох сил» В. Винниченка, новели В. Стефаника, усмішки Остапа Вишні тощо), подеколи притаманний певній літературній течії, як, приміром, «котляревщина» чи авангардизм. Вульгаризм гається найчастіше в сатиричних та гумористичних жанрах, однак він трапляється і в ліричних творах.
Поема «СОН» — перший сатиричний твір Шевченка і перший у новій українській літературі твір політичної сатири, спрямований проти соціального й національного гноблення українців, а також проти рабської покірливості народу.
Частина поеми є гротескною карикатурою на вище чиновництво й царизм. Недарма ж саме ця поема стала справжньою причиною арешту Т. Шевченка й заслання на солдатчину в казахські степи.
