1. Син двох заможних людей. 2. Заможня жінка, яка дуже (занадто) піклувалась про Павлуся. 3. Сидів вдома, тільки виходив у садок і церкву. 4. Доріс Павлусь до парубка. Так його вигнало та розперло, такий став гладкий та опецькуватий! Пика широка та одутлувата, як у того салогуба, а руки білі та ніжні, як у панночки. 5. — Не ходи туди, синку,— каже мати,— на вечорницях збираються самі п'яниці та розбишаки; там тебе обидять, віку тобі збавлять. Почекай трошки — я сама знайду тобі дівчину, саму найкращу на всьому світі, саму роботящу, вона буде тебе і годувать, і зодягать, і доглядать, як рідна мати. 6. Йому захотілося меду. 7. Після смерті старих наймит оженився з наймичкою і стали собі господарювати. 8. Їв та спав. 9. Павло Лежень. 10. Раз на зелені свята зібралось парубоцтво шукати скарба. 11. Знаєте що, хлопці! Візьмемо з собою на щастя Павла Лежня (таке приложили йому прізвище), то вже певно знайдемо скарб: він такий щасливий, що такого і на всьому світі не знайдеш! 12. вони вкинули у Павлусеву хату мертвого хорта. 13. - ? 14. Гарну вдачу, (щастя). 15. Продовжував їсти та спати.
Автор слів І.П.Котляревський. Музика народна. Розмова молодої жінки та її старого чоловіка. Ідея: молода жінка не повинна виходити за старого. Жанр: жартівливі, сатиричні пісні.
Художні засоби: Порівняння: Стояв старий з молодою, як із ягодою; старий дідуга, Ізогнувся, як дуга.
Протиставлення: Ой ти, старий дідуга, Ізогнувся, як дуга, А я молоденька, Гуляти раденька!
Метафора: ізгиньте, пропадіте, Всі старії кості, Не сушіте, не крушіте Мої молодості!
Звертання: Пусти мене, старий діду, На вулицю погулять!
Антитеза: старий з молодою; ти все спиш, а я плачу.
не хватит но нужно больше денег