Поема І. П. Котляревського «Енеїда» написана за сюжетом давньоримського поета Вергілія і розповідає про події, що відбувалися багато століть тому. Але вона так пройнята українським козацьким колоритом, що ми, звичайно ж, розуміємо: цей незрівнянний твір розповідає нам про Україну. «Енеїда» з'явилася невдовзі після зруйнування Катериною II Запорозької Січі, у часи, коли закріпачувався український люд. Здавалося, що національний дух уже конав і не залишалося щонайменшої надії на відродження колишньої слави наших мужніх лицарів. «Енеїда» Котляревського нагадала співвітчизникам про героїчні сторінки історії України. У своїй поемі видатний український поет змалював образи Низа та Евріала — відважних героїв, патріотів, готових віддати життя заради «общого добра». Героїчна вилазка Низа та Евріала у ворожий табір — це патріотичний вчинок, це вияв їхньої палкої любові до рідної землі й великої ненависті до ворога. Обидва вони були «в службі вірні козаки». Як земляки, вони разом завербувалися до Енеєвого війська і сумлінно несли свою службу. Відомо, що в Евріала є десь старенька мати «без сил і в бідності, слабая», а Низ взагалі не має нікого з рідних. їхній намір пробратися у ворожий стан і «каші наварити там» породжений високим патріотичним почуттям. Евріал вірний батьковому заповіту, він пригадує, що його «батько був сердюк опрічний» і заповідав синові: «Умри на полі, як герой». На умовляння Низа, щоб Евріал залишився на варті, не ризикував своїм життям, бо в нього ж є мати, задля якої він повинен жити, — той відповідає
Де общеє добро в упадку,
Забудь отця, забудь і матку,
Лети повинность ісправлять...
Бойова дружба між цими патріотами-земляками така міцна й священна, що на перешкоді їй не може стати навіть смерть. З цього погляду знаменними є слова Евріала, які в його вустах звучать, як клятва вірності своєму побратимові:
Від тебе не одстану зроду,
З тобою рад в огонь і в воду,
На сто смертей піду з тобой.
Побачивши, як вороги знущаються над його побратимом, Низ не міг рятувати своє життя ціною Смерті товариша і спочатку піку, а потім і стрілу з лука посилає на рутульців. Коли ж він побачив труп Евріала, то «од ярості осатанів». Низ ішов назустріч неминучій смерті: один проти зграї озброєних ворогів! Але ж він чесно виконав свій святий обов'язок, до кінця лишився вірний присязі, вірний почуттю дружби та побратимства. Страху в героїв немає, адже:
Любов к отчизні де героїть,
Там сила вража не устоїть,
Там грудь сильнійша од гармат,
Там жизнь — алтин, а смерть — копійка,
Там лицар — всякий парубійка,
Козак там чортові не брат.
В образах Низа та Евріала автор змалював доблесних синів українського народу, мужніх патріотів, вірних козацькій присязі та бойовій дружбі. Життя своє .вони віддали заради свободи рідної землі, заради перемоги над ворогом, і тому ми високо цінуємо їхній героїчний подвиг.
Звуків дуже е багато,
У природі все звучить.
Свище вітер, грім завзято
В темнім небі гуркотить.
Навесні співає пташка
І струмочок жебонить.
Джміль гуде, дзвенить комашка,
Все по-своєму звучить!
Знайте всі, мої шановні,
Не забудьте це, бува:
У людей є звуки мовні,
Що складаються в слова.
Звуки, зібрані у слово
Ще в далеку давнину,
Утворили рідну мову
Українську чарівну.
Надія Красоткіна.
Чим люди почали користуватись у спілкуванні раніше — звуками чи буквами? Поясніть.
• Поясніть відмінність між звуком та буквою.
Нас оточує безліч природних звуків: шум вітру, шелест гілля й листя, дзюрчання води, щебет пташок, дзижчання комах, гуркіт автомобілів, шум кроків тощо. Такі звуки утворюються механічним коливанням повітря. Кількість звуків у природі не обмежена.
Усне спілкування між людьми здійснюється за до звуків мовлення. Такі звуки утворюються складними рухами органів вимовляння.
Наша мова звукова. Слова складаються зі звуків.
Звук — найменша неподільна одиниця мови та мовлення.
Як і будь-які звуки, звуки людського мовлення є результатом коливання повітря, що сприймається слухом. Звуки саме людського мовлення вивчає розділ науки про мову, який називається фонетика.
Щоб передати, як звучить слово, використовують звукопис. Кожен звук у такому записі позначають узятою в квадратні дужки літерою. Наприклад: [а] [у], [о], [д], [м], [ш].
Слова передають звукописом так: [клас], [сл о в о]. Позначення місця наголосу є обов’язковим.
217. Вимовте вголос подані звуки. Чи означає щось окремо взятий звук? З поданих звуків утворіть якнайбільше слів. Вимовте ці слова.
[о], [р], [и], [а], [м], [т]
Чи залежить значення слова від порядку звуків? Свою думку підтвердіть прикладами.
Окремо взяті звуки мовлення нічого не означають. Проте поєднуючись між собою та розміщуючись у певному порядку, звуки мовлення утворюють слова з тими чи іншими значеннями.
Звук ми чуємо і вимовляємо. Звуки мовлення слугують для утворення, розпізнавання та розрізнення слів мови.
Н а п р и к л а д: [с о н] — [с и н]; [с а д] — [с а м].
Отже, звуки мовлення можна порівняти із цеглинками, з яких вибудовується мовлення.
218. Прочитайте загадку, відгадайте її. Відгадки запишіть літерами та передайте звукописом.
Всього чотири звуки в слові,
А зміст його міняють початкові:
З [ґ] — буде чорна птиця дика,
З [п] — інша, горда і велика,
З [к] — уже напій пахучий буде,
Що для людей готують люди;
З [л] — виріб, дошка з стояками,
Де спочиваємо ми з вами.
Коли ж там [с] поставлю я,
То буде вже людське ім’я.
Які це слова?
За Д. Білоусом.