Найбільш важливим питанням, яке я задавав собі після прочитання всіх цих творів, є питання про те, від чого залежить мій власний вибір. Головні герої всіх вищеназваних творів керувалися різними мотивами і міркуваннями під час прийняття певних рішень. І це приводило їх до абсолютно різних результатів і наслідків. Іноді вони були цілком позитивними і добрими, в інших випадках – зовсім ні. Як би там не було, стає зрозуміло, що обґрунтованість і розумність будь-яких рішень завжди вкрай важлива і займає важливе місце в житті кожної людини.
Так від чого ж залежить мій власний вибір? На чому я ґрунтуюся, коли приймаю певні рішення? Насправді, це складний процес, який включає велику кількість різних етапів. Кожна людина керуються своїми бажаннями та приймає такі рішення, щоб бажання реалізувалися і стали реальністю. Щось подібне відбувається і у мене. Я найчастіше приймаю такі рішення, які можуть наблизити виконання моїх бажань. Але це далеко не все. Крім цього, я також завжди прагну враховувати думку інших і їх можливу реакцію на прийняті рішення. Я завжди пам’ятаю про те, що деяким людям мої рішення може дуже не сподобатися. В сучасному світі це цілком можливо. Звичайно, я самостійний і незалежний чоловік, проте я не хочу нікого образити чи завдати комусь неприємностей, тому завжди враховую чужу думку щодо власних рішень у своєму житті. Третім чинником, який впливає на прийняття рішень мною, є їх об’єктивні наслідки. Наслідки від певних рішень виникають завжди без винятку. Важливо вміти їх прораховувати і правильно передбачати.
Одного разу у селі Опеньки сталася незвичайна подія. Стара кобила важко тягла за собою віз, позаду їхав її хазяїн Омелько. Несподівано віз струснуло, щось шумно вдарилось, чоловік впав з возу і покотився додолу. На звук з хат повиходили люди:
- Ой, лишенько! Кобила в яму провалилась, – переймалась баба Параска.
- Як же тепер витягати її, коли всі чоловіки на поле пішли? – питала баба Ярина.
Та й справді. Всі молоді та здорові роз’їхалися по роботам, а в селі залишились самі старі й діти. Омелько встав, струснув з себе пил, а з ями тяжко заіржала кобила.
Несподівано з-за рогу виглянула небачена в Опеньках раніше машина. Задиринчала, зачухикала і зупинилась. З неї вийшов здоровенний чоловік і назвався Іваном.
- Що сталось у вас? – спитав Іван.
- Та ось кобила в яму провалилась, а дістати ніяк не можемо.
І тоді сталось диво: самостійно Іван дістав кобилу, без будь-якої до Люди зааплодували і причарувались силою такого великого чоловіка:
- Велике вам дякуємо, Іване! Ви – справжня Сила!
Так і прозвали Івана Фріцака Силою.