1). Аварійна ситуація. 2). Знайомство з планетою. Зустріч з білкою та вовком. 3). Вечір. Пантера загрожує життю Кливи. 4). Вовки і стерв'ятники. 5). Нова атака хижаків. 6). Вогонь.
Так гарна повість Жанр «За сестрою»: героїко-романтична повість. Тема «За сестрою»: відтворення страшних картин поневолення татарськими загарбниками українського народу; зображення Павлуся, який докладає будь-яких зусиль, мужності, наполегливості, старанності, кмітливості для порятування своєї сестри з татарського полону. Ідея «За сестрою»: уславлення козаків — оборонців рідної землі, Павлуся — відважного лицаря, їх благородство, відповідальність, мужність; засудження татар та українців-зрадників. Основна думка: тільки любов до рідної землі, батьківської домівки, тільки сила волі, цілеспрямованість, дружня завзятість до подолати будь-якого ворога заради щастя, радості, миру в кожній українській оселі. Головні герої «За сестрою»: Павлусь, Ганна, дід Панас, Палажка, Андрій Недоля, козак Семен Непорадний, Мустафа, Девлет-гірей Проблематика «За сестрою» • батьки і діти; • життя і смерть; • радість і трагедія; • відповідальність і безпечність; • вірність і зрада; • добро і зло; • щирість і хитрість, улесливість, підступність.
В одній країні жив талановитий поет. Його пісні розходилися по сьому світу, були й порадою й розвагою. Якось поет лежав у гаю прямо на стежині. А тут їде лицар на полювання, кричить, щоб звільнили дорогу. Поет відповів, що так від нього втечуть рими-соколята, І якими він може вполювати кого завгодно й що завгодно, тому нехай верхівець сам зверне. Лицар розсердився, але звернув, сказавши, що не хоче зв'язуватися з божевільним.
Гурт мисливський за цілий день нічого не вполював, і лицар сам повертався стежиною. Побачивши поета, посміявся, що той, напевне, чекає гостинця. Поет же відповів, що в нього є більше багатство — поле, небо, синє море і його думки, які скрізь гуляють на волі. Граф засміявся й сказав, що віддав би увесь той химерний, таємний світ за справжнє графство й замок.
Коло них зібралася сільська молодь послухати поетових пісень, заслухався й лицар, подивувавшись, яка ж велика сила слова.
Якось приїхав лицар Бертольд до поета й попросив до йому завоювати серце прекрасної донни Ізідори. Поет написав серенаду, лицар проспівав її, здобув прихильність дівчини й одружився з нею. На весіллі було багато людей, тільки поета забули запросити.
Пройшов час. Король послав військо на чолі з Бертольдом на Війну. Спочатку йому щастило, а потім лицарство потомилося, стало ремствувати, ніяк не могло взяти бусурманське царство. Почали нарікати на графа, навіть кинулись до зброї. Але тут виступили співці й проспівали про боягузів. Військо засоромилося, кинулося на штурм і здобуло перемогу. Бертольд повернувся зі славою та багатством, але одразу ж забув про обіцяну нагороду для поета, який склав ті підбадьорюючі пісні.
Пройшло багато часу. Бертольд зажив щасливо разом із дружиною, був справедливим і добрим паном. Але розкішне життя вимагало коштів, тож граф почав уводити різні мита, панщину, податки. Люди жили, як у пеклі. Одного разу пан почув, що по місту ходять співці й закликають до непокори. Бертольд здогадався: ці бунтівничі думки — від його знайомого поета, і відправив до нього слуг. Посланці передали, що граф нагородить його, якщо він стане придворним поетом і припинить підбурювати людей. Поет відповів, що не хоче надіти на вільні руки золоті кайдани. Тоді граф звелів посадити поета в темницю, де той і загинув. Але залишилися його молоді нащадки, які продовжували боротися з нащадками графа Проти «діла соромного» виступає «слово праве». А коли це змагайня скінчиться, закінчиться й давня казка і настане «правда нова». Це найстисліший переказ який я зміг написати
2). Знайомство з планетою. Зустріч з білкою та вовком.
3). Вечір. Пантера загрожує життю Кливи.
4). Вовки і стерв'ятники.
5). Нова атака хижаків.
6). Вогонь.