Людина це надзвичайно розумна істота. Вона єдина з всіх організмів має здатність думати,міркувати. Але не всі люди користуються цим даром. Деякі з них нехтують ним. В житті є різні ситуації, і як людина поступить така в інших про неї складеться думка. Часто можна поставити собі запитання: " Яку ж людину важають мудрою?" Напевно ту, яка вміє знайти розумний і правильний вихід з ситуації. Яка б вона не була. Немає мудріших і дурніших людей. Просто є люди які дуже швидкі, і не задумуються над власними вчинками. Мудра людина це людина яка вміє тверезо мислити, має здатність знайти вихід з ситуації. Тоді її будуть вважати мудрою, адже це буде її авторитет. Не дурно кажуть " Зустрічають людину по одежі, а проводжають по розуму."
Пісня супроводжує український народ протягом усієї історії його існування. У часи розквіту та занепаду, під час важких випробувань війнами, бідністю, національного гніту народна пісня допомагала людям. У ній – пам'ять про визначних історичних діячів, про минуле, щирі почуття. У радісні хвилини життя – при народженні немовляти, хрещенні, весіллі, на будь-яке свято – пісня неодмінно лунала, зігріваючи душу та підіймаючи настрій. Пісня допомагала в праці та в дорозі. Мабуть, така співуча в нас українська душа. Є давня легенда, пов’язана з пісенністю українського народу. У ній розповідається про те, що Господь обдаровував усі землі світу багатствами, тож українській землі, яка постала перед ним останньою, не залишилося нічого, окрім народної пісні. Мабуть, ця легенда виникла в часи великих бід, що випали на долю нашого краю. Та пісня, пообіцяв Господь, до людям пережити всі лиха та ще й нестиме радість та світло. В українських народних піснях живе вся історія нашого буття. У них і кохання, і побутове життя, і праця, і військова слава. Українські пісні надзвичайно мелодійні, щирі та прості. Вони нікого не залишають байдужими. Незважаючи на те, що багато з них народилися з болю, вони несуть світло та свято життя. У наших піснях немає жорстокості, агресії, навпаки – прагнення щастя, любові, добробуту, гумор, що найкраще характеризує національні риси нашого народу. Без рідної пісні ,як і без рідної мови, людина не може висловити своїх почуттів. От як пише про те І. Драч: А пісня - це душа. З усіх потреб потреба. Лиш пісня в серці ширить межі неба. На крилах сонце сяйво їй лиша Чим глибше пісня, тим ясніш душа. Народну пісню треба берегти, бо в ній – невичерпні багатства душі цілого народу.
а) внутрішня дія;
б) “дотекстова” зав’язка конфлікту; в) неоднозначне, дискусійне ставлення до героїв і проблем твору;
г) відкритий фінал.