Голос матері має один з найбільших впливів на дитину, адже саме її голос дитина починає вже розпізнавати на 24 тижні вагітності. Діти в утробі чують звуки зовнішнього світу, але найголоснішим для них лишається голос матері бо він доноситься і ззовні, і зсередини, а тіло матері служить резонатором звуку".Чуттєвий зв’язок, що з дня народження існує між матір’ю та дитям, дістає вірне відбиття у зворушливо щирих і безпосередніх колисанках. Всю любов, ніжність, бажання бачити своє дитя щасливим, розумним, здоровим, матір вкладає в невибагливі рядки і простеньку мелодію, організовану ритмом гойданням колиски.
Співаючи своїй дитині колисковіматір вже з дитинства закладає основні засади характеру дитини, її поведінку, емоційний стан, огороджує її від стресів і емоційної нестійкості. Цей ритм заспокоює дитину, бо відтворює її коливання в утробі матері.
Мета колисанок – приспати дитину, але крім цього вони виконують важливу функцію розвитку, а також дитина відчуваю любов матері, що поруч.
Співати дитині – це природний і ефективний іб навчити її нових слів і звуків. Останні дослідження показали, що за до співучих колискових у дитини поступово формується фонетична карта мови, він краще сприймає і запам'ятовує емоційно забарвлені слова і фрази, а значить, раніше почне розмовляти.
Відповідь:
Мирослава
Пояснення:
На спіненім коні, пообдиранім гіллям та колючками, припавши до його шиї, щоб швидше й безпечніше їхати по лісі, не зачіпаючись о галуззя, їхала, що кінь доскочить, якась людина. Хто се такий був — здалека годі було вгадати. На ній був овечий монгольський кожух, обернений пелехами наверх, а на голові гарний бобровий ковпак. Молодці приняли приїжджу людину за монгольського висланця і виступили проти неї з луками. Але, виїхавши з ліса та наблизившись над стрімкий обрив, по котрім треба було злазити в тухольську долину, мнимий монгол зліз із коня, скинув із себе кожух, і, всім на диво, показалася женщина, в білім полотнянім, шовком перетиканім плащі, з луком за плечима і з блискучим топірцем за поясом
Художні засоби "Дозвілля молоді"
Повтори: співати, співати; дрібонька, дрібонька; повіяв, повіяв; коломийка, коломмйка та коломийочка; дрібуча, дрібуча.
Риторичні оклики: Звідки мої співаночки!
Епітети: Одна мила, друга люба, третя солодонька ; буйний вітер; тато добрий, мати не лихая.
Порівняння: стільки співанок, як трави та листу; кожен так співає, як йому на душі.
Анафора: Зроби меня коновочки.../Зроби одну, зроби одну...; А я годна льонок брати.../А я годна заспівати.
Звертання: подружечко, моя мамко, доню.