50 б ! напишіть будь-ласка твір 10 речнь на тему зображення мужніх героїв захисників рідного краю за віршами "чи не той то хміль" " ой морозе морозенку " "за сибіром сонце сходить" "максим козак залізняк " буду дуже вдячна ; )
Багато українських пісень складено на тему захисту вітчизни. В більшості з них описується про мужніх козаків , чоловіків з кремезним тілом та духом які віддадуть все аби захистити нашу країну. Наприклад в пісні ,, чи не той то хміль" оспівується про знатного чоловіка Хмельницького. Він захищав нашу землю від ляхів ворожих. А в пісні ,, Ой морозе , морозенку" співається про про козака морозенка який бився до кінця й не боявсь нічого. Всі ці українскі герої дуже схожі тим що захищали Батьківщину та не дали їй пасти але пали самі.
Маруся (Кайдашиха) «замолоду довго служила в дворі, у пана, куди її взяли дівкою». «Вона любила цілувати їх (панів) в руки, кла-нялася, підсолоджувала свою розмову з ними». «Вона любила чепуритись і держала себе дуже чисто. Все на їй було чистеньке, неначе нове». «неначе в розмові мед розливала по хаті».
Мелашка Лаврін стояв під вербою недалечка од дівчини й дивився на неї. Сонце грало на червоному намисті, на рум'яних щоках. Дівчина була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгообраза, повновида, з тонким носиком. Щоки, червоніли, як червонобокі яблучка, губи були повні та червоні, як калина. На чистому лобі були ніби намальовані веселі тонкі чорні брови, густі-прегусті, як шовк.
Мотря Мотря не виходила в його з думки, неначе стояла тут на току недалечке од його, під зеленою яблунею, і дивилась на його своїми темними маленькими, як терен, очима. Він неначе бачив, як пашіло її лице з рум'янцем на всю щоку, як біліли її дрібні зуби між тонкими червоними губами. Карпо задумався, сперся на заступ і не зводив очей з того місця під яблунею, де він ніби вгледів свою гарячу мрію в червоних кісниках на голові, в червоному намисті з дукачем.
Я очень люблю как современную, так и классическую музыку, люблю петь песни. Даже трудно представить свою жизнь без них. Я долго думала, какую же из песен назвать самой любимой? И пришла к выводу, что это «Колыбельная» Моцарта. Да, именно это произведение я люблю больше всего. Эта песня знакома мне очень давно, так еще когда я была в колыбельке, ее нежно пела мама. И потом, когда я уже начала подрастать и пошла в школу, мама все равно вечером иногда пела ее мне. И от этой трогательной мелодии подушка делалась мягче, и одеяло теплее, и становилось так уютно-уютно.Эта песня, ласковая и нежная, спокойная и трогательная, очаровывала меня своей мелодичностью и красотой. Всем сердцем я чувствовала, как мать любит меня. На душе становилось так хорошо и уютно. Когда звучала эта мелодия, я чувствовала себя счастливой и думала: «Пусть так будет всегда!”
