М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Порівняльна характеристика вишневецького и кривоніса

👇
Ответ:
olgadyra
olgadyra
10.05.2023
Ярема (Єремія) Вишневецький — головний герой роману Івана Нечуя-Левицького, князь, історична постать, зрадник православної віри і свого народу. Провідними рисами характеру Яреми Вишневецького є гордовитість і пиха. Вже на перших сторінках роману юний Єремія постає людиною, яка не терпить чужої опіки, вищих за себе і яка у зовні привітній поведінці з челядниками приховує потайне глузування з них. «Насуплене та якесь вовкувате і ніби звіркувате княжа», – так характеризує його патер Вінцентій при першій зустрічі. Навчання в Єзуїтському колегіумі ще дужче розвинуло зарозумілість і пиху молодого князя, переконавши його у власній месіанській місії навіть силою навертати «темну українську масу», «тих темних товаряк» до католицизму, до Польщі і польської мови. Пізніше перебування за кордоном в Європі змусило його критичним поглядом придивитись до життя своїх багатих та уславлених предків, чий палац йому видався чистісінькою конурою. Прикладом зверхності є кепкування з навколишньої знаті, зокрема зі свого друга по навчанню Домініка Заславського. Навіть при виборі майбутньої дружини Вишневецький керується думкою, наскільки така пара сприятиме його славі. Суттєвою рисою характеру героя є егоїзм. Це найкраще гається у його стосунках з дружиною, якам його любов порівнює з холодним залізом. Досить переконливим прикладом егоїзму, навіть егоцентризму є відношенн князя до Тодозі Світайлихи. Здається , що таке високе почуття як кохання, повинно змінити людину, однак він залишається таким же. «Не будеш до мене ходити та мене любити, я пошматую тебе, щоб твоя краса нікому не дісталась по віки вічні…» – ось таке самолюбство, нахабство керують цією людиною. Характерною рисою вдачі Яреми є жадоба до багатства, прагнення стати найбагатшим на всій Україні і Польщі. «Моя гетьманська булава – то землі безмірні, безліч грошей, військо. Он де моя сила ». Про вперте бажання збагатитись свідчить захоплення князем чужих маєтностей силою, за що поляки його зненавиділи. Протягом роману простежується і така риса вдачі, як жорстокість. Заради своєї мети він знищить всіх, хто йому перешкоджає. Найкраще про жорстокість і знущання над людьми свідчать його сни, які за криваві злочини не дають спокійно спати. Ненависть до України і козацтва теж простежується в характері Єремії. Його фраза: «Нехай гине Україна з козаками», – неодноразово зустрічається в творі. За що ж ненавидів козаків Єремія? Він прекрасно знав і розумів, що лише козаки і хлопи можуть змінити його долю, можуть скинути його владу. Ця риса тісно переплітається з боягузтвом. Важко уявити його боягузом, однак він боїться. Звістка про похід Хмельницького була для нього страшна: «І ця страшна міра злякала його і в одну мить запаморочила йому памороки. Він сидів блідий, аж жовтий, закинувши голову на крісло, і неначе почував, ніби хтось встромив йому ножа у самісіньке серце ». Крім цих рис, Єремії Вишневецькому були притаманні і другорядні, які ви підготуєте на наступний урок. Отже, Єремія Вишневецький – нащадок славного роду, міг, маючи всі дані, прославити свою землю, а не бути проклятим. «Князь Єремія Вишневецький» образ Максима Кривоніса Антиподом Вишневецького виступає Максим Кривоніс, і кожен з власних позицій бачить майбутнє України. Якщо перший не любив Україну за демократизм і вважав, що «козаків, їх гетьманів, усю Україну треба знищити і вбити на смерть», то Кривоніс є виразним представником української ідеї, він хоче бачити рідну землю вільною від шляхетського панування і спрямовує на цю боротьбу всі сили й засоби. Максим виступає умілим організатором і розважливим політиком, який може захопити людей своїми ідеями, повести за собою. «Князь Єремія Вишневецький» образ Гризельди Вибір майбутньої дружини припадає на Гризельду Замойську, цим шлюбом він укріплює зв’язки з польськими магнатами і прагне підсилити свою славу. Сама ж Гризельда відчуває, що любов чоловіка не палка і пристрасна, а холодна і виважена.


4,6(89 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
svdanilova
svdanilova
10.05.2023

Вроде...

Объяснение:

1. Майбутній силач прийшов на світ 1899 року в родині Федора Фірцака в селі Білки на Іршавщині. У батьків було десятеро дітей. Його дід Іван Вільхович у лісі вбив ведмедя поліном, за що в селі його прозвали Силою.

2. Підлітком Іван пошкодував корову і, впрягшись до плуга, сам зорав поле. Коли телиця пошкодила ногу, хлопець приніс її додому на плечах.

3. Через бійку з односельцем Клином, під час якої Іван Фірцак виламав дубовий хрест, яким лупцював нападника, його посадили до в’язниці, звідки він утік, вирвавши ґрати. Тоді його хотіли покарати нагаями в сільському уряді, але Іван не дався.

4. Чеський чиновник Вацлав Прохазка (Закарпаття тоді входило до складу Чехословаччини), що служив нотарем у Білках, побачивши неабияку силу хлопця, спрямував його з листом-проханням до свого брата, власника заводу в Празі, який потребував дужих робітників. Так Іван у сіряку та крисані з веретяною торбиною поїхав до столиці, хоча перед тим думав помандрувати на заробітки в Бельгію, де трудився його дядько.

5. Однак у Прохазки він не затримався, хоч і зарекомендував себе як робітник добре: крутив корбу, яка підіймала вантажі. Коли йому, звільнивши кількох працівників, запропонували робити це самому (таке було Іванові під силу), він посварився з власником і звільнився.

6. Після заводу Прохазки пішов працювати вантажником на залізничний вокзал, де була чітка оплата за кожен перенесений кілограм ваги. Норму від-робляв за півдня.

7. Першим спортивним поєдинком для закарпатця став бій із мандрівним силачем Вілетом, що заробляв собі на прожиток виступами на вуличних аренах. Бій для Вілета скінчився трагічно, його забрали на носилках. Однак тоді Івана помітив тренер Ондржей Нейман. Фірцак називав його «паном професором». Юнак тренувався із 25-кілограмовою гирею. Не тільки носив її вдома у дворі, а і їздив із нею трамваєм.

8. На чемпіонаті з важкої атлетики Чехословаччини підняв вагу 150 кг і здобув золоту медаль. Став першим вантажником в історії чехословацького спорту, що виграв першість республіки. Тоді йому виповнилося 23 роки.

9. Головним суперником Івана був чемпіон країни Колар Грдлічка, з яким вони згодом побилися в ресторані «Слован», за що Фірцак заплатив штраф, бо чех служив у поліції. Після виграшу першості Іванові також запропонували стати правоохоронцем, але він відмовився.

10. Дорогою на Карлові Вари автомобіль, яким керував тренер, зазнав аварії. Ондржей Нейман загинув, а Іван шість тижнів провів у лікарні. Поліція заарештувала його, звинувативши в убивстві. Однак двоюрідний брат Неймана адвокат Гайхел знайшов запис у щоденнику покійного, в якому той відгукувався про Івана якнайкраще. Він узяв спортсмена під гарантію, сплативши велику грошову заставу.

11. Мачок Маклер, головний постановник, що 30 років пропрацював у «Герцферт-цирку», запропонував Іванові стати зіркою арени. Тут українець виконав відомі номери: «Груди замість ковадла» – брилу трощили молотом на його грудях; «Зуби мамонта» – Фірцак прибивав долонею дубову дошку до столу, використовуючи 20-сантиметрові цвяхи; після того, як кілька осіб не могли її відірвати, він прикладав хусточку до голівок цвяхів і витягав їх зубами; «Залізне серце» – триметрову рейку клав собі на плече, четверо асистентів звішувалися на неї, пробуючи її зігнути. Коли їм цього не вдавалося, він руками вигинав із неї серце. У Відні цупив зубами платформу з меблями, а в Женеві загальмував руками дві машини. Перед президентом Чехословаччини Фірцак показав номер «Шия під штрекою» – десятеро чоловіків згинали на карку Івана залізничну рейку, коли той лежав на столі.

Читайте також: ТойХтоСтавСилою

12. У США Сила виконав рекламний трюк: ліг на землю й легкове авто переїхало йому через горло. Фотокартка цього номера обійшла чимало американських газет. Згодом він увів його до своєї програми під назвою «Людина під колесами машини».

13. Після місячних гастролей «Герцферт-цирку» в Лондоні королева Британії, яка відпочивала зі своїм почтом у Блекпулі, за гостей показати програму у п’ятитисячному залі цирку Тауер. Тут Іван тягнув ланцюгом вантажну машину, наповнену людьми.

14. Після виступу відбувся імпровізаційний боксерський поєдинок із Джоном Джексоном, що закінчився для останнього серйозною травмою. На гастролях у Парижі на Івана Фірцака напали прихильники англійського спортсмена, який викинувся з 10-поверхового будинку, бо не міг більше виходити на арену з пошкодженою грудною кліткою. Українця підступно за на вечерю й побили камінням на вулиці, де він непритомний пролежав цілу ніч. У черепі виявили тріщину. Лікар-віртуоз замість шматка пошкодженої черепної кістки вставив платинову пластину. Два місяці атлет ходив із забинтованою головою, а надалі виступав у перуці.

15. В Іспанії брав участь у кориді, під час якої вбив бика, вирвавши йому роги.

4,7(37 оценок)
Ответ:
asya13051
asya13051
10.05.2023

Объяснение:

«Худо́жник» — повість Тараса Шевченка російською мовою, написана 25 січня — 4 жовтня 1856 р. у Новопетровському укріпленні. У повісті «Художник» Шевченко продовжує розробляти тему долі талановитого кріпака, започатковану ним у повістях «Варнак» та «Музыкант».

За жанровими особливостями, принципами зображення, характером типізації повість має складну структуру. Мемуарні елементи органічно співіснують у ній з елементами епістолярного жанру та нарису.

Перша частина — виразно автобіографічна й мемуарна; розповідь ведеться від особи художника, в образі якого можна впізнати риси й учинки реального Івана Максимовича Сошенка. Образ героя — спершу обдарованого кріпака-малярчука, згодом — молодого художника, захопленого мистецтвом і життям мистецької богеми, — суто автобіографічний (з деякими елементами художнього домислу) у першій частині.

У другій — риси автобіографізму властиві психологічній «біографії» героя, тоді як історія фатального одруження й трагічна розв'язка домислені на основі реальних фактів з життя декого з колег-художників; відбилася тут і романтична ідея всеохопного служіння божественному мистецтву. Спогади Шевченка подаються у формі листів героя про навчання в Академії мистецтв, про мистецьке життя у тогочасному Петербурзі.

4,5(47 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ