Проблема людини й природи по-перше: розкривается в образі дядька Лева. Він з тих обдарованих буйною фантазією людей, які можуть упіймати казку вітру, землі, місяця, води, пташки, дерева, трав, а силою отого мудрого слова одухотворити добро, красу чи знешкодити зло; він з тих людей, які в лісі можуть "зустріти" Лісовика й Перелесника, Мавку й Русалку, Водяника. Дуже трепетно він ставиться до столітнього дуба, прагнучи зберегти лісового красеня від сокири, заповідає поховати себе саме під ним. На жаль, споживацький б життя перемагає: Килина з матір’ю Лукаша після смерті дядька Лева продають його.
По-друге: завдяки Мавці Лукаш починає розуміти, що в лісі нічого мертвого немає. Пригадайте, як він зумів збагнути почуття ясена до дикої рожі. Лукаш розуміє, якою безборонною може бути природа, аж тоді, коли Лісовик перетворює його на вовкулаку.
Для Мавки в лісі існує безліч табу, зокрема заборона нищити живі рослини. І навіть коли вона намагається порушити заборону, прагнучи догодити матері (діалог Польової Русалки з Мавкою) і врятувати своє кохання, перемагає споконвічна істина — не руш живе, не вбивай! Тому Мавка врізає собі руку. Для матері Лукаша й Килини природа є засобом споживацтва, задоволення власних потреб. Коли вони прийшли жити в цю місцину, вона вражає своєю первозданністю, незайманістю, людина тут не господар, а гість. У ремарці до другої дії ми гаємо, що людина, облаштовуючи свій побут, нищить гармонію, красу навколо себе.
Объяснение:
Климко-хлопчик сирота,що живе під час Другої світової війни з дядьком Кирилом.Климко дуже любив свого дядька,коли він приходив з роботи,Климко намагався непомітно насипати йому юшки,яку він він зварив.Після смерті дядька Климко повів себе як доросла людина.Він знайшов собі новий дім,сам добував собі їжу.Климко виділив Наталії Миколаївні місце у своему домі.Він тут проявив любов,милосердя до вчительки.Причина по якій Климко пішов по сіль:нестача харчів.В ті часи люди обмінювали продукти на сіль.Тут проявились його дорослість,переживання за вчительку та Олю.На базарі він заступився за дівчину,яку хотіли забрати в концтабір.Він сказав:"Вона моя сестра,вона мені за мати"Ні кожен здатний.Він так сказав,бо розумів її там уб'ють.За такі слова його могли й вбити-ось де показується сміливість.Він відповідально відносився до тітки Марини,бо поки в нього була гарячка,вона була біля нього.Також вона годувала його смачною їжею.За це він вирішив порвати бур'ян навколо її хати.Він не заслуговує на смерть,він допомагав і любив людей.Його чекала вчителька і Зульфат.Я моє ставлення до Климка:мені його шкода,бо помер він у підлітковому віці.Я вражений його мужністю і любов'ю до інших
