Кохання-це не тільки щирі почуття, а ще і сердечні поневіряння за коханими.Це не тільки солодке запаморочення душі, це також страждання і тяжкий тягар.У баладі ,,Тополя" описане гірке кохання дівчини до молодого козаченька, що поїхав на чужину і загинув.Сама ж дівчина чекаючи коханого зберігала йому вірніст, в надії що він повернеться.В той час як її мати хотіла видати заміж за старого багатія.Проте дівчинонька зберігала надію що коханий козаченько повернеться до неї. Отак вона його і чекала втрачаючи свою красу-молодість. Тому пішла вона із горя до ворожки, щоб не одружуватись за старого,іповорожити на коханого.Отак і ворожка дала їй зілля що мало б повернути козака.Проте, він не міг повернутись, і через це через горе вона вибігла у поле, розповісти цілому світу про це.І зілля перетворило її на тополю...Тому кохання водночас і неймовірна,і страшна, болісна річ...
Усі ми приходимо у цей світ немічними і безпорадними. Але спочатку батьки, а потім вчителі в школі , відкривають нам світ знань, такий цікавий і безмежний. І тільки від самих нас залежить, як багато ми зможемо зрозуміти і навчитися. Ми вчимося не заради гарної оцінки, чи похвали батьків, а для того, щоб легше було іти по дорозі життя , адже ,,на те коня кують, щоб не спотикався " ,- каже народна приказка. А перед розумною людиною усі двері відкриваються. Розумом будь які перешкоди долаються, бо ,, де сила не візьме, там розум до ".
Реальне i фантастичне у творі ''Вечiр проти Iвана Купала'' М. Гоголя переплітаються та взаємодоповнюють одне одного. Основа твору є народною, автором активно використовуються народні оповідання, байки, казки, легенди. Саме таке фольклорне сприйняття світу і породжує переплетіння реального та фантастичного. Біси, магія, надзвичайні перетворення - лише частина фантастичного, яка зустрічається у творі. Персонажі твору вірять у нечисту силу та навіть зустрічаються із нею. Наприклад, герой Басаврюк - представник нечистого світу. Приходячи у реальний світ, нечисть починає творити страшні речі. Фантастичним у творі є епізод, у якому зображується, як дарунки Басаврюка повертаються назад навіть тоді, коли люди кидали їх у водоймища. Автор наголошує, що зв'язуватись з іншим, нереальним світом не варто. Всі дарунки, які дає нечиста сила, несуть щось погане та страшне. Реалістичним є зображення побуту персонажів, особливі традиції та вірування.
