Я вважаю що зараз школа не зовсім тобто не повністю розвину та як би нам хотілося.Кожен хоче щоб у кожного в школі був свій ноутбук чи комп'ютер для навчання.Але зрозумійте що для цього нових технологій не потрібно.Ми живемо у "майбутньому"але освіту нам не має дати комп'ютер чи телефон.Майбутні школи мають бути розвинені з підручниками,а може із електронними книгами.Зараз на світі є багато чого нового ,але ж прадавні люди не мали таких здібностей ,але йшли далі.Яка зараз проблема скачати реферат в Інтернеті ,а тоді що хочеш те й роби. ,Тому школи мають бути не тільки розвинутими різнии смартфонами чи там планшетами вони треба щоб зберігали свою істину свій сенс.
Наш народ має багату культуру, величезний скарб якої складається з цінностей, надбаних багатьма поколіннями. З прадавніх часів до нас ідуть життєва мудрість та настанови щодо життя. Вони закладені в українських звичаях, обрядах, фольклорі, адже в них - світовідчуття та світосприймання нашого народу. У них пояснюються та обґрунтовуються взаємини між людьми, цінність духовної культури окремої людини і народу взагалі. Дуже тісно народна творчість пов'язана із звичаями, що являють собою закони, якими українці керувались щоденно. Як і рідна мова, звичаї об'єднують людей в один народ. Того, хто забуває звичаї, карають Бог і люди, а, за українським повір'ям, у батьків, що не дотримуються звичаїв, народжуються діти, які стають вовкулаками. Дохристиянські звичаї гармонійно переплелися з релігійними, утворивши обряди, які ми маємо на сьогодні: колись Різдво припадало на свято зимового повороту сонця, вісника врожаю та щастя, про що й співається у колядках. У них переплелися мотиви хліборобські, військові, казково-фантастичні, весільні та біблійно-релігійні. Обряди охоплюють все життя людини від народження до смерті (пологи, запросини баби-повитухи, відвідини новонародженого та породіллі, хрестини, дівування, заручини, весілля, поховання); всі сфери людської діяльності та сільського господарства (заклик весни, веснянки, перша борозна, зажинки, жнива, обжинки Сімейне життя традиційно супроводжувалось різноманітними обрядами та ритуалами, які в образно-символічній формі визначали певні етапи життя та розвитку, а весілля являло собою справжню народну драму, до якої включались ігрові дії, танці, співи, музика. Народження дитини завжди було визначною подією в житті родини, адже за народним уявленням "хата з дітьми - базар, а без них цвинтар". Вагітну жінку не можна було лаяти та ображати. їй слід було якомога довше приховувати вагітність, щоб ніхто не знав і не врік, щоб не тяжко було родити. Аби дитина була здоровою, до першої купелі лили свячену воду. Дівчаткам додавали меду, молока та квітів, щоб були гарними, а хлопчикам - дев'ясилу, щоб росли здоровими та дужими. Новонароджену, а особливо хвору чи кволу дитину, треба було якнайшвидше охрестити. У церковному обряді хрещення на перший план виступають хрещені батьки, ролі яких надавали особливого значення. Вони шанувалися як близькі родичі і були для хрещеника другими батьками, бо мали за обов'язок опікуватися дитиною, брати участь у її вихованні, допомагати у скрутну хвилину. Хресні мали бути хрещеними та перебувати у церковному шлюбі. Після хрещення до хати сходились родичі та сусіди. Не можна було приходити з порожніми руками. Говорячи про сімейні звичаї українців, слід згадати про приймац-тво, яке було традиційним явищем сімейних відносин та полягало у переході чоловіка до батьків дружини, якщо в цьому була необхідність. За приймаків також вважались посиновлені сироти. Досить довго на Україні побутував звичай побратимства (посе-стринства) - духовного споріднення та взаємодо Цей звичай сягає корінням чи не скіфських часів. Зазвичай браталися у присутності односельців. Побратимами найчастіше були люди одинокі. Цей обряд забезпечував до в скрутну годину і прирівнював побратимів до кровних родичів. Багатющий скарб звичаїв нашого народу ми отримали в спадок і мусимо зберегти його та, нічого не втративши, передати нашим дітям, щоб не перервався зв'язок поколінь, щоб зберегти генетичну пам'ять нашого народу.
1. Де росла тополя?
А) Неподалік від річки.
Б) Край дороги біля поля.
В) На греблі.
2. Поле, широке, зелене, порівнюється з:
А) морем;
Б) океаном;
В) килимом.
3. Тополю у творі названо:
А) тонкою і гнучкою;
Б) молодою і квітучою;
В) чорнявою і красивою.
4. До кого поет звертається у своєму творі?
А) Дівчат-молодиць.
Б) Хлопців-козаків.
В) Всього українського народу.
5. Дівчина зустрічалась з козаком:
А) біля криниці;
Б) на узбережжі озера;
В) під вербою.
6. Яка пташка виспівувала, „поки вийде чорноброва з хати”?
А) Жайворонок.
Б) Ластівка.
В) Соловейко.
7. Який художній прийом застосував Т.Шевченко у рядку з твору:
„А серденько мліло”?
А) Метафору.
Б) Епітет.
В) Контраст.
8. Скільки років чекала дівчина свого козака?
А) 2.
Б) 6.
В) 3.
9. Щоб припинити страждання своєї донька мати вирішує її:
А) засватати за старого, багатого;
Б) розвеселити співами;
В) віддати за сільського коваля.
10. Який народний обряд згадується у творі?
А) Колядування.
Б) Сватання.
В) Щедрування.
11. Із запитанням „Скажи мені щиру правду – Де милий серденько?” дівчина звертається до:
А) матері;
Б) бабусі-ворожки;
В) тополі.
12. Страждаючи, дівчина подумує:
А) утопитися;
Б) переїхати в інше село;
В) вирушити на пошуки свого коханого.