Вцьому році зима не вдягала білої свити. часом вже й приміряла, та хтось її зразу крав. пошукала, що ж робити? -- бідувала в старій із торішніх зів’ялих трав. як колись лютувала, стелила рядно ожеледиць. сперечалася з морем, несла сум’яття вітрів. все збиралась на силі, та не встигла огледіться, як проснулись дерева і на одрі лід потемнів. крига буйно ломилась у відкриті двері протоки. лід кришився, б’ючись об каміння і нарешті по одрі -темній, широкій - на останній крижині самотня чайка пливе. - ти куди ж розігналась? чи бува не до самого моря? чайки держаться гурту, а ти відпливеш одна. а крижина тонка. а крижина майже ну, а що, як її підмиє вода весняна? ну, а що, коли їй та удержать тебе несила? затріщить і ві піде вода - дивна людино! я ж маю крила, нащо крилатим ґрунт під ногами?
Сначала связь христианства с язычеством не вызывали у христиан возражений, так как это притоку новообращенных христиан, поклонявшихся раньше языческим богам, в христианские церкви и общины. По мере развития христианства, по превращении его в государственную религию Великой Римской империи, отношение к этому факту резко изменилось. Обнаружив в языческих богах и обрядах соперников христианскому культу, отцы церкви приняли идею преемственности и исторической свззи христианства и язычества. Пленилась и политика христианской церкви: после кратковременного периода сосуществования христианства и язычества началась длительная эпоха гонений и преследований язычников.
