Павлуша і Ява («насправді його Іваном звати») — «найкращі друзяки і напарники». Гострий на язик дід Салимон каже про них: «Одно… Ява і Павлуша пішли. От хлопці! Орли! Соколи! Гангстери, а не хлопці! Нема на них буцегарні».Павлуша і Ява роблять дошкульні витівки не тому, що злі за характером: їм хочеться, щоб про них «слава… гриміла на всю Васюківку, як радіо на Перше травня».Енергія фонтанує з хлопців, тому вони й вигадують різні «штуки – викаблуки». За характером Павлуша і Ява дуже схожі, але більшим винахідником і лідером у дружніх стосунках є Іван. Це він вигадав випустити «пугутькало» в клубі під час лекції на тему «Виховання дітей у сім’ї», влаштувати бій биків з головною «героїнею» коровою Контрибуцією, зробити підводного човна з напівзатопленої плоскодонки…За своїм характером хлопці добрі, сміливі та співчутливі до чужого горя: вони могли б не ризикувати здоров’ям і життям, коли почули з глибини колодязя «плаксиве щеняче скімління».Попри всі суперечки між друзями, Ява зважає на недавню хворобу Павлуші і спускається в колодязь: «…. в тебе була ангіна тиждень тому. Тобі не можна в колодязь», — каже він другові, коли вони вирішують, кому спускатися за цуценям. Крім того, Іван проявляє неабияку кмітливість, коли задіює в рятувальній операції і брус-перевагу, і вірьовку з прив’язаної кози. З того моменту друзів стало троє: Павлуша, Ява і Собакевич — цуценя, якого витягнули з колодязя.Як цікаво читати про всі веселі пригоди Павлуші та Яви — кмітливих та винахідливих героїв Всеволода Нестайка! Здається, що й сам автор такий же веселий, кумедний чоловік, що добре знається на дитячих характерах, з гумором, іронічно і одночасно з милуванням описує своїх героїв! КнигаВсеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки» стала моєю улюбленою, а герої пригод Павлуша і Ява — найкращими моїми друзями.
ответ:Вибери від сюди що тобі писати хочеться
На основі фольклорного матеріалу Коцюбинський показує дотримання гуцулами звичаїв, обрядів під час різних свят, ворожіння, що нібито допомагало у боротьбі зі злими духами, які мали завадити господарству гуцула і навіть його життю. У творі описуються звичаї і обряди гуцулів, дотримання яких забезпечувало благополуччя або успіх в газдуванні (обхід вождем полонини, на яку повинні ступити овець запалювання вождем «живого вогню», доїння молока і видобутку будзу (сиру), ВИРОЩУВАННЯ скотинки, щоб «не захворіла , щоб ніхто не наврочив ... », ворожіння Палагні на Юрія — свято весни, радості і сонця.
Усвідомлення єдності з природою породжувало прагнення жити багатим духовним життям. Природа і любов допомагали розкрити і розвинути кращі сторони людської душі, яка повинна чути не тільки мелодію гір, лісів, струмків і водоспадів, а й здатна творити свою музику. Ось чому все життя гуцула, частіше неспокійне, супроводжує коломийка-один з найпоширеніших
Ось декілька творів по творчості Лесі Українки, можливо тобі підійде. Їх 100% немає в Інтернеті, гарантую.