Приїхали!
Що не кажіть, а в таборі було здорово!
Ух, як було в таборі!
Ех, як у таборі було!
А ми з Митьком спершу і їхати не хотіли. У нас на літо свої плани були.
Але виявилося, що вони не співпадають із планами батьків, і ми поїхали у табір.
Тільки-но наш автобус у ворота заїхав, назустріч дядечко біжить, у спортивних штанях і майці.
— Куди? — кричить.— Куди ж ви їх привезли?
— Сюди,— водій йому.— У мене тут усе записано. На п’ятдесят четвертому кілометрі повернути праворуч і лісом іще дванадцять кілометрів.
— Я ж дзвонив у місто, щоб сьогодні не привозили! У нас іще не все готове. Що я з ними робитиму?
Я дуже довго думала на цю тему, і я прийшла до такого висновку:
Щоб досягти гармонії між батьками і дітьми потрібно довіряти свої почуття і розуміти один одного. Кожний може встановити правила які всі захочуть і будуть дотримуватися. Головне - захотіти вийти на новий рівень стосунків і робити для цього все!
Кожний потрібен питати як він себе почуває, підтримувати один одного і проводити з кожним час. Виконуйте бажання вашої родини, утворюйте сімейнії традиції (Наприклад по вечорам читайте книжки, або кожний ранок разом вставайте на пробіжку).
У батьків, та у самих вас може бути безлад у голові,погані превички, страхи. Запишитися на прийом до психолога і пропрацюйте ваші психологічні проблеми.
