«Дід Андрій вважав своїм обов’язком привчити Павлуся до лицарського ремесла. Вчив його їздити на коні, кидати списом та арканом, стріляти з рушниці та з лука й орудувати шаблею. Часом оповідав йому про Запорожжя, про козаків, їхні звичаї та про всі походи й пригоди із свого життя». • «Павлусь мріяв про те, коли й він підросте, стане славним козаком». • «Здається, не було нічого такого, чого б Павлусь для Гані не зробив». • «Павлусь підніс вгору свого супротивника та, як лише цей відстав від землі, розмахнув ним і кинув на землю». • «Павлусь дивився на те все наляканими очима. Йому здавалось, що це якийсь страшний сон, з якого не можна прокинутися». • «Його огорнув страх. У його уяві татарва була такою, що її ніхто не переможе. Дідусь розказував йому, як козаки били татар, та ось він бачив, як татарви нічого не стримало, і дідусь, і багато інших дужих козаків полягли». • Непорадний: «Козакові соромно плакати, ось що. Виростеш — козаком станеш, тоді й засоромишся». • «У Павлуся забилося серце, коли почув сотників наказ. Він сьогодні побачить те, що від дідуся стільки наслухався. Побачить, як козацтво стрінеться з татарами, тими страшними чортами, що цієї ночі так лютували в вці».
Джерело: https://dovidka.biz.ua/za-sestroyu-tsitatna-harakteristika-pavlusya/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
«Гер переможений» аналіз
Тема «Гер переможений»: зображення гуманного ставлення до полонених німців, які відбудовували зруйноване місто (взаємостосунки Фрідріха з дітьми, самотніми жінками).
Ідея «Гер переможений»: засудження війни, жорстокості; уславлення гуманізму, чуйності, доброти.
Основна думка: ненависть, зневажливе ставлення до полонених німців змінюється на доброту, чуйність, співпереживання, бо німець — заручник фашизму.
Жанр «Гер переможений»: новела.
Композиція «Гер переможений»
Експозиція: полонені німці зводили будинки.
Зав’язка: ставлення Фрідріха до українських дітей, жінок-вдів. Кульмінація: хвороба, а потім самогубство Фрідріха.
Розв’язка: знайдена в стіні квартири фотокартка з двома дівчатками — згадка про полоненого німця.
Зранку, прокинувшись, замість привичного сірого похмурого пейзажу осені ми бачимо початок світлого, зимового пейзажу. Вночі, коли всі спали, випав перший сніг. Все навкруги побіліло і, здавалося, навіть рухається тепер по-новому - легко та бадьоро. Побіліли земля, дома, дерева - весь світ начебто накрився білою ковдрою. Все прийняло незвичайний, казковий, трохи загадковий вигляд.
Здавалося, що, прокинувшись я перенісся із звичного миру в країну, де все іскриться і переливається. Перший сніг завжди прекрасний, і хоча попереду ще буде три улюблених моїх зимових місяці, перший сніг - завжди саме незабутнє враженнявід цієї славної пори року - зими.