країнська народна творчість: думи та історичні пісні.
Історичні пісні та думи — жанри української народної творчості. Дуже специфічний за походженням жанр думи. Він притаманний тільки українській національній культурі. Появу українських дум учені дослідники пов'язують з козаччиною. Боротьба козаків із завойовниками-турками, татарами, життя бранців у турецькій неволі, тяжкий їх побут на галерах, морські походи козаків, козацькі повстання проти Польщі — усі ці події були мотивами українських дум.
До кращих українських дум належать "Дума про козака Голоту", "Дума про Марусю Богуславку", "Дума про Самійла Кішку", "Дума про Івана Богуна" та ін.
За змістом думи дуже подібні до історичних пісень, а за виконанням — до плачів, голосінь. Автори дум невідомі. Ними переважно були учасники подій— козацьких битв і походів. Кобзарі, лірники, бандуристи під супровід своїх інструментів речитативом виконували їх. Від села до села, від міста до міста розносили вони вісті про славу і подвиги героїв, їх мужність, героїзм і гарячу любов до України. І. Франко назвав думи й історичні пісні безсмертними пам'ятками, створеними генієм самого народу.
Відповідь: читай нище
Пояснення:
Абстракціонізм — сукупність напрямів в образотворчій культурі XX ст., що замінюють натуралістичну, легко пізнавану предметність більш або менш вільною грою ліній, фарб і форм (сюжет і предмет лише вгадуються, символічно маються на увазі або зникають взагалі).
Здавна безпредметна творчість існувала у вигляді орнаменту або нонфініто, але тільки в новітній історії оформилася в особливу естетичну програму. Серед родоначальників абстрактного мистецтва — В. В. Кандінський, К. С. Малевич, П. Мондріан, майстри орфізму. Склалося кілька його варіантів: геометрична абстракція, абстрактний експресіонізм, інформель, ташизм, постживописна абстракція.
