Андрій Чайковський у повісті «За сестрою» змалював трагічний період життя українського народу. Татаро-турецькі завойовники нападали на міста і села, руйнували їх, палили, людей забирали в полон.Сумна доля спіткала й село вку. В одну мить залишився Павлусь без матері, діда, втратив він і любу сестру Ганю: «Тепер уже нікому його боронити, і він проліз поза хату і сховався в бур'яні». Хоча Павлусь був ще малим хлопчиком, він зрозумів, що є єдиним захисником і визволителем своєї сестри. Всього довелося зазнати на довгому шляху до Криму. Хлопчик залишає козаків, старшого брата і батька і їде за сестрою. Для цього треба було бути сміливим і відважним. Таким і був Павлусь. А ще він дуже любив свою сестру. Коли Недоля дізнався, що завзяте хлоп'я поїхало шукати сестру, сказав: «Як хлопець з нього вийде цілий, то знайте, що з нього кошовий буде».Довелося Павлусеві зустрітися з татарами, його і продавали, і приставляли до роботи, і карали. Та навіть у таких умовах він не втрачав почуття власної гідності, виявляв розум, кмітливість і винахідливість. У міру своїх сил він допомагає козакам, які потрапили в неволю, ви волю своєму землякові Остапу Швидкому.Павлусь знайшов свою сестру завдяки геройству, відвазі, кмітливості. Навіть Девлет-гірей визнав: «Добре в тебе серце, хлопче!»
"Усім вона каторжна, усім на світі. Усі її ненавидять! А як вона його любила! Боже, як любила!.. І він зрадив. І він такий, як усі. О, прокляті!"
"Голубчику ти мій, манесенький! Поцілуй мене, — ніхто ще мене не цілував, як мама вмерли..."
Докія з твору "Земля":
"Її висока стать держалася вправді завсіди прямо, мов сосна, по її певній ході й по поставі, трохи штивній, можна її було вмить між іншими відрізнити, однак її гарне колись обличчя постарілося передчасно. Між гостро зарисованими, високо піднятими чорними бровами зарились хмарні зморшки, що не вигладжувалися ніколи, її очі дивилися майже все понурим, зажуреним поглядом, а коло уст зарисувалася глибока лінія болю."
"На неї можна було й дванадцять міхів усадити - се їй зовсім не вадило кидати очима блискавки, гордо заломлювати шию і летіти чи вгору, чи вділ шаленим трапом." "...вона все-таки вміла своєю працьовитістю, своїм розумом і витривалістю, своїм невтомним трудом усе лихо направити і ґаздівство так вести, що дома панував добробут і довгів не було в них майже ніяких."
1. Летіли гуси, а назустріч один: "Добридень, сто гусей! - каже. "нас не сто, а щоб було сто, треба ще стільки, та півстільки, та чверть стільки і ще ти, то аж тоді буде сто". Скільки було гусей? 2. Яке хлоп'яче ім'я можно однаково читати з обох боків, вперед і назворот? 3. Коли людина в кімнаті буває без голови? 4. Що спершу треба зробити, лягаючи спати? 5. У млині було вісім мішків, на кожному мішку сиділо по дві миші, прийшов мельник з котом, скільки тепер стало ніг? 1. Тридцять шість. 2. Пилип. 3. Коли виставить голову у вікно. 4. Сісти. 5. Дві ноги мельника.
