Це документ, в якому особа повідомляє основні факти своєї біографії. цей документ характеризується незначним рівнем стандартизації. основні вимоги під час його написання – вичерпність потрібних відомостей і лаконізм викладу. реквізити: назва виду документа. текст, у якому зазначаються: - прізвище, ім’я, по-батькові; - дата народження; - місце народження; - відомості про освіту (повне найменування всіх навчальних закладів, у яких довелося навчатися) ; - відомості про трудову діяльність (коротко, у хронологічній послідовності назви місць роботи й посад) ; - короткі відомості про склад сім’ї. дата написання. підпис. заголовок („автобіографія”) пишеться посередині рядка, трохи нижче за верхнє поле. кожне нове повідомлення пишеться з абзацу. дата написання ставиться ліворуч під текстом, підпис автора – праворуч. автобіографія має дві форми: - автобіографія-розповідь – з елементами опису й характеристикою згадуваних у ній людей. - автобіографія-документ – з точним поданням фактів. зразок: автобіографія я, крушельницька олександра романівна, народилась 14 січня 1978 року в м. львові в родині лікарів. у 1985 році була зарахована до першого класу середньої загальноосвітньої школи № 98. у 1995 році вступила до львівського національного університету ім. івана франка на юридичний факультет денної форми навчання. з 2000 року працюю на посаді юриста в відділі договірно-правової роботи концерну „галнафтогаз”. склад сім’ї: батько – крушельницький роман сергійович, 1954 року народження, лікар. мати – крушельницька марія василівна, 1958 року народження, лікар. сестра – крушельницька анна романівна, 1989 року народження, учениця 9-го класу середньої школи № 98. 15 листопада 2003 рокупідпис
Мені подобаєть поезія шевченка. в своїх віршав він передає нам свої почуття, любов до батьківщини. більшість віршів тараса сумні. коли я читаю його вірші моя душа сповнена смутку. він пише про мир на україні і не тіки. в своїх віршах він висловлює любов до батьківщини. і нас закликає щоб ми не робили нічого поганого завжди були за батьківщину. щоб ніколи її не міняли. адже більшість його віршів саме про батьківщину про мир на землі. вірші тараса захоплюючі і мені вони дуже подобаються. мій найулюбленіший вірш заповіт!
«Як добре те, що смерті не боюсь я» аналіз твору Автор: В. Стус Збірка: «Палімпсести» Рік: вийшов друком у 1986 Літературний рід: лірика Жанр: філософська медитація Вид лірики: філософська і патріотична Ідея: стоїцизму, незламності, здатнсоті залишатися людиною за будь-яких обставин. Віршовий розмір: ямб Вид римування: перехресне Художні засоби «Як добре те, що смерті не боюсь я» 1)Епітети: тяжкий хрест, незле обличчя, стражденне обличчя, чесні вічі; 2)Порівняння: як син; 3)Гіпербола: доземно поклонюсь; 4)Метафора: ружею заквітне коло шиб; 5)Аллітерація: і чесно гляну в чесні твої вічі і чесними сльозами обіллюсь; 6)Символи: хрест – означає долю; 7)Окличні речення: Та вже! Мовчи!; 8)Антитеза: в смерті обернуся до життя; 9)Інверсія: смерті не боюсь я; прийдуть Леся Українка...
