читач дізнається, що дії тараса бульби є рушійною силою сюжету. розповідь починається з того, що головний герой тарас бульба приймає рішення везти своїх синів на січ. на січі події розгортаються зовсім не так, як планував старий козак: побоюючись, що сини погублять себе у святі і гуляннях, бульба агітує своїх товаришів відправитися в польщу. але і тут не все так просто. кошовий не хоче порушувати мирні домовленості між країнами і відмовляє тарасу. все могло б закінчитися, так і не почавшись, але будучи людиною впертою і наполегливим, бульба організовує переворот. натовп позбавляє кошового права на владу, а на його місце вибирають давнього знайомого тараса бульби (бульба сам шепнув одному з натовпу прізвище, після чого публіка підтримала претендента). тарас бульба ніби власноруч вибудовує русло для подальшого сюжету. аналогічна сцена є і в середині повісті. коли тарас дізнався, що андрій зрадив запорожців, старий козак хотів подивитися своєму синові в очі, а після – помститися йому. в оповідання знову втручається випадок: до козаків дійшли негарні чутки. поки захисники були в польщі, татари розграбували січ і взяли в полон кількох запорожців. якщо до цього моменту козаки одноголосно підтримали ідею тараса залишитися і чекати, поки в дубно закінчаться запаси їжі, щоб потім знову дати бій, то після отриманої інформації, вояки хотіли звести рахунки з татарами. у результаті частина козаків їде, а інші залишаються біля міста дубно.
кульмінація - тарас бульба сам убиває андрия за зрадництво. інша кульмінація - страта остапа. тарас мстить ворогам за сина.
розв’язка – загибель самого тараса бульби
Наше місто славиться історичними визначними пам’ятками. Тут є алея слави ветеранів ВВВ, пам’ятник невідомому солдату, великому Т. Шевченку та бульвар Г. Сковороди з персонажами його творчості. В цих місцях завжди людно та гамірно, населення оберігає та цінує символи свого міста. Також у місті є дитячий садок, школа, стадіон, будинок культури, велика бібліотека в центрі. А на околиці протікає невелика річка, з берегів якої відкривається чудовий краєвид – місце натхнення місцевих художників, фотографів та поетів.
Головна особливість мого рідного міста – в його неповторності. Об’єктивно можна сказати, що ніде немає такого вдалого поєднання культурного, природного та людського потенціалів, як тут.
Найбільшою окрасою будь-якого міста чи селища є його населення, а в нас воно дружне, найщиріше та найдобріше. Саме люди роблять все, що створено на території містечка живим та насиченим повітрям. Я дуже люблю своє місто, воно надихає мене, змушує пам’ятати про своє походження та бути вдячною, що народилася саме в цих місцях.