Намалюйте словесний портрет павлуся,коли він доріс до парубка.твір скарб.або в інтернеті знайдіть. нарийсуйте словесный портрет павлуся когда он дорос до подростка.сочинение скарб.им ли в интернете найдите
Доріс Павлусь до парубка. Так його вигнало та розперло, такий став гладкий та опецькуватий! Голова його, мов бочка меду. Та й сам він був схожий на бочку або великого кабана. Щоки були схожі на дві величезні налиті цвітом вишні, ніс, як бульба. Волосся кольору стиглої пшениці, так сяяло під променями сонця. Зразу було видно, що за ним доглядають. Сам парубок був доглянутим. Одежа завжди чиста, не було синців під очима, ніколи не виднілися ребра або прес.
Художні засоби. 1. Порівняння. «Мені так любо, любо стало, неначе в Бога» . (Це означає — стало надзвичайно радісно, тепло на душі). 2. Епітети: 1) «приязно молилось» — щиро вірилось, з великою надією. 2) «господнє небо і село» — дуже гарне й любе серцю. 3. Метафори: «Рай палило» — знищило спокій, радість, щастя; «село погоріло» — стало похмурим, непривітним для сироти; «небо голубеє і те почорніло» — втратило яскраві барви. Синонімічна відмінність слів «гріло і пекло» : Гріло — радісно, добре, мило..., пекло — боліло.
«Мартин Боруля» характеристика образу головного героя твору Мартин Боруля – головний герой однойменної трагікомедії Івана Карпенка-Карого, заможний хлібороб, який домагається втрачених дворянських прав. Характер Мартина Борулі: не є скнарою і не знущається з бідніших за себе, має безглузде бажання будь-якою ціною стати дворянином і не бачить перепон на його досягненні. Його комізм полягає у несумісних із його мужицьким вихованням та освітою дворянськими звичаями та ведення життя. Він прагне захистити свою гідність і оберегти дітей від тяжкої селянської праці. Ставлення до інших: зневажає Красовського, наївно довіряє повіреному Тренделєву, любить свою сім’ю і прагне для неї кращої ,дворянської, долі, але не зважає на бажання родичів, якщо вони стають на заваді його меті. Ставлення інших до Мартина: Тренделєв його дурить, родичі та друзі його не розуміють і хочуть, щоб він знову став звичайним чоловіком без бажання бути дворянином. Ставлення автора до Мартина: за прототип Мартина було взято батька автора. Цим Іван Карпенко-Карий показує своє ставлення до прагнень батька, а саме комізм ситуації, використовує іронію та сатиру. Моє ставлення до Мартина Борулі: цього героя можна зрозуміти, бо він лише хоче безхмарного майбутнього для своєї сім’ї. та бажання мусять поєднуватися з можливостями їх втілення чого не хоче робити Мартин. Це неправильно, ось чому головний герой виглядає комічно.
Щоки були схожі на дві величезні налиті цвітом вишні, ніс, як бульба. Волосся кольору стиглої пшениці, так сяяло під променями сонця. Зразу було видно, що за ним доглядають.
Сам парубок був доглянутим. Одежа завжди чиста, не було синців під очима, ніколи не виднілися ребра або прес.