Обидві поетеси - і Марія Познанська, і Лідія Компанієць - вживають у своїх віршах багато різних образних висловів: порівняння, епітети, метафори, зокрема уособлення (персоніфікації). Приклади:Марія ПознанськаЗ далекого моря занесло хмарину:То вітром її підганяло у спину.Стомилась, заплакала хмаронька таІ сльози свої пролила на житаІз зеленої сорочки,Що зіткав весною гай,Білі дивляться дзвіночкиТут на світанку сам Дощик ходив,Білу Лілею від сну розбудив.Лідія КомпанієцьНад зажуреними квітамиДим здіймається у просинь.Двірники, як інквізитори,На кострищах палять осінь.Буває, поснуть і вгамуються трави,І місяць до ранку в Дніпрі заночує...
Вивчення світової літератури дало і продовжує давати мені безліч знань, воно постійно розширює мій світогляд. Завдяки самим різноманітним творам я дізнаюсь багато нового з історії, географії та з інших предметів. Чому? Адже письменниками люди ставали не з народження. Вони певною мірою цікавилися тими чи іншими науками як до, так і під час написання. Ці свої знання вони викладали у книжках.
Світова література ознайомила мене з різними культурами - від стародавніх до сучасних, від сусідніх до найвіддаленіших. Я продовжую читати і таким чином пізнавати світ.
