Відповідь:
Якщо це має бути твір на цю тему, то прийдеться написати більше, але якщо потрібно написати чи розказати щось коротко, то особисто на мене саме більше враження справив епізод, в якому описано як тонуло монгольське військо. Як описано, коли люди (хай і вороги) втрачали здоровий глузд від розпачу і убивали своїх же побратимів, рятуючи власне життя, як поглинала їх один за одним страшна стихія від якої не було ніякого порятунку. Навіть тухольці заціпеніли дивлячись на це. цитата "Німо, непорушно, мов дерев'яні стовпи, стояли на берегах тухольці; навіть найзавзятіші не могли без дрожі, без зойку, без сліз глядіти на ту громадну загибіль людей".
Пояснення:
ответ: Мене звати Ява. Я хочу розповісти вам цікаву пригоду яка трапилася зі мною та моїм другом Павлушею. Одного разу я запропонував провести бій биків в якому участь брала корова Контрибуція. Але все було не так просто Контрибуція не приймала бій, ми з Павлом вже й килимком махали, за вуха тягали а вона стоїть і дивиться на нас. Ну я і розізлився та й ногою по губі Контрибуцію вдарив, а вона мене в небо як підкине та й в ставок мене загнала пів години там сидів. Потім ми товариша собі знайшли Собакевичем назвали. Одного разу взагалі річка піднялася прорвала греблю стався великий потоп я вирішив до людям вантажити хатні речі на вози а потім поїхав я на велосипеді військових на до кликати. Мені не було страшно я щосили тиснув на педалі щоб врятувати людей та їхні речі
Ідея:такий далекий і складний похід міг організувати лише досвідчений і авторитетний князь-воїн