Велике щастя в кожного з нас є,
Воно у тім, що просто ми — живемо.
І кожен в цьому бачить щось своє,
Своїми ми стежинками ідемо.
Але навколо стільки є краси
І сонця, й світла, радості і казки…
Ми чуємо пташині голоси…
В піснях тих море ніжності і ласки…
І кольори повсюди тішать зір,
В деревах, квітах, у веселці грають…
В нічному небі є мільярди зір,
Що таїну пізнати закликають…
А на землі — джерельце з-під землі,
Верба над річкою спустила коси…
А в синім небі птахи, журавлі…
Отава в полі скошена в покоси…
І пахне стигле збіжжя на лану,
І медом пахнуть квіти, що повсюди…
Краса така, що просто в ній тону.
Ми з вами у раю живемо, люди…
Объяснение:
Велике щастя в кожного з нас є,
Воно у тім, що просто ми — живемо.
І кожен в цьому бачить щось своє,
Своїми ми стежинками ідемо.
Але навколо стільки є краси
І сонця, й світла, радості і казки…
Ми чуємо пташині голоси…
В піснях тих море ніжності і ласки…
І кольори повсюди тішать зір,
В деревах, квітах, у веселці грають…
В нічному небі є мільярди зір,
Що таїну пізнати закликають…
А на землі — джерельце з-під землі,
Верба над річкою спустила коси…
А в синім небі птахи, журавлі…
Отава в полі скошена в покоси…
І пахне стигле збіжжя на лану,
І медом пахнуть квіти, що повсюди…
Краса така, що просто в ній тону.
Ми з вами у раю живемо, люди…
Объяснение:
Твір на тему "Хто винен у смерті риби" за твором "Говорюща риба":
Нещодавно на уроці української літератури ми прочитали дуже повчальний твір "Говорюща риба". У ній розповідається про чоловіка-рибалку, який знайшов собі друга в рибі. Запросивши рибу в гості, він відійшов, а коли повернувся, то його жінка вже засмажила рибу. Так хто ж винен у смерті риби?
На мою думку, у смерті риби винні чоловік та частково його дружина. Жінці ніколи розмовляти про високі справи - вона заклопотана домашнім господарством. Якби чоловік більше приділяв часу родині, то дружина б була менш завантажена, а у подружжя було б більше часу на розмови. Тому у більшій мірі винуватцем є чоловік.