Твір Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки» мене дуже зацікавив. Перші ж прочитані сторінки викликали у мене щирий сміх, адже твір був дуже цікавий, захоплюючий та наповнений колоритом справжнього безтурботного життя дітей. І все це разом справляло враження, наче автор пишучи цей дитячий роман сам був у віці головних героїв твору Павлуші і Яви, настільки щиро були передані усі переживання та емоції головних героїв Всеволодом Нестайком. Усі пригоди, які відбувалися з героями цього твору, я переживала разом з ними, так само відчуваючи радість або сум, переживання або впевненість. Прочитавши цей твір, я дещо змінила свій погляд на життя, багато чого зрозуміла і навчилася багатьом людським цінностям, а саме: щирості у почуттях, відданості у дружбі, а ще не втрачати почуття гумору і пам’ятати , що будь-які проблеми завжди можна вирішити.Тому я раджу читати цей твір не тільки дітям, а й дорослим.
Коли я перейшла у 10 клас.Це велике продовження міста знань.Я згадую декілька класів .Я думаю що це майже відповідальна частина мого шкільного життя згадую шкільні пригоди,події.Додалося багато придметів,які деякі легкі або складні.Мій улюблений предмет це англійська мова.Тепер у нас буде по 7 уроків і не буде вільного часу.потім відповідальність в класі староста,редактор преси,декоратор та багато іншого.За цей рік прийшли новенькі учні,які прийшли навчатися.Я з однією дівчинкою познайомились,її звати Маргарита.Надіюсь,що цей рік буде щасливим,навчальним та незабувальним.
Українська мова - це мова мого народу. Це пісні та казки, які співали мами своїм дітям не одне століття. Саме цією мовою промовляли останнє слово козаки, що віддавали своє життя за волю. Скільки років моєму народові забороняли розмовляти своєю мовою! А вона вижила й повертається до нас зараз. Українська мова для мене сама красива й ніжна. Вона як мамини руки, як сильні руки батька. В ній вся наша історія, всі перемоги й поразки, всі надії та розачарування.Без мови нема народу. це піде тільки це про мову
