Він розпивав спиртні напої (вино) з Стефком та Юльком, і коли їх піймали, Стефко та Юлько збігли, а Славка зоставили, за Славка заступилася вся школа, тому що ніхто не міг повірити в те що він міг таке зробити, влаштували навіть суд присяжних у школі, щоб виправдити або покарати Славка, але усе ж таки він виявився невинуватим
«Співець» Леся Українка аналіз Автор: Леся Українка Рік написання: 1889 Тема «Співець» – краса вранішньої природи, її гармонія. Основна думка «Співець» – уславлення краси природи, оптимістичного світобачення; назва підкреслює основну рису героя твору солов’я – його майстерність у неперевершеному співі. Художні образи у вірші «Співець» Лесі Українки Зорі – яскраві, червоні, привітно сяють над світом, і їх радісно вітає все живе на землі; троянда – розкішна, вродлива, «найкраща з квіток», своїми барвами прикрашає садок, радує око; соловейко – «співець чарівливий», шле вітання зорі вечірній і зорі вранішній, славить життя; від його любого співу розпускаються квіти, розвиваються садки. Художні засоби та прийоми «Співець» Епітети: «багрянії зорі», «пісні голосні», «ясним самоцвітом», «троянда розкішна», «співець чарівливий», «година сумна» та ін. Метафори: «грала промінням», «усміхалась весняним привітом». Порівняння: 1) Вже пролетів, немов пташка зальотна, Весняний той час. 2) Вітер зітха, мов дріада сумує. Персоніфікація: 1)Пишно займалися багрянії зорі. 2)Гордо палала троянда розкішна. У творі змальовані: весняний вечірній пейзаж «Пишно займались багрянії зорі колись навесні…»; пейзаж вранішній «… грала промінням, ясним самоцвітом порання роса…»; садок «Горда палала троянда розкішна, найкраща з квіток, — барвою й пахом вродливиця пишна красила садок»; У своїй ранній поезії «Співець» Л.Українка запевняє читачів у тому, що ніякі сили не примусять її відмовитись від патріотичного обов’язку — служити своїй батьківщині й рідному народові. Та хоч би й крила мені солов’їні, І воля своя, – Я б не лишила тебе в самотині, Країно моя!
На мою думку Климко - дуже гарний хлопчик, тому що в такий ще малий вік на нього звалився тягар дорослого життя. У тяжкий воєнний час він, хоч і залишився сиротою та пережив біль, страждання, голод у той період, коли опинився без даху над головою у холодній та брудній ваговій шахті, але він знайшов сили не тільки влаштувати своє житя, а й до ншим. Як дорослий, Климко узяв на себе відповідальність за вчительку та її маленькудоньку - Олю. Заради їхнього порятунку від голоду він подолав сотні кілометрів босоніж, постій но наражаючись на небезпеку. Добрі люди пропонували залишитися в ниих, але Климко знав, що його чекають. І незважаючи на всі перешкоди, які траплялися на його шляху, він виконав свій обов'язок до кінця. І що сраді головне - у ньому збереглись: чуйність, доброта і взаємодо Його історія вчить доброті, людяності та вмінню долати життєві труднощі. Тому я пишаюсь (ся) твоєю наполегливістю і відповідальністю.
