Олександра Булах народилася 21 травня 1952 року в селі Петриківці Царичанського району на Дніпропетровщині. Навчалася в українській школі-інтернаті № 5, закінчила українську школу-інтернат № 1 м. Дніпропетровська. Працювала швачкою, різноробочою на заводі. У 1976 році з відзнакою закінчила романо-германське відділення (стаціонар) філологічного факультету Дніпропетровського державного університету та аспірантуру при кафедрі німецької мови ДГУ. Спеціальність — філолог-германіст. Автор кандидатської дисертації з германістики. Тривалий час викладала на кафедрі німецької мови ДГУ й на кафедрі іноземних мов Дніпропетровського металургійного інституту. Закінчила курси гідів-перекладачів (1998). У 1989—1999 працювала перекладачем в Україні, ФРН, Австрії, Люксембурзі, Бельгії. У 1994—1995 роках проживала в Західному Берліні.
Член Національної Спілки письменників України та Національної Спілки журналістів України.
У 2002—2012 роках — голова правління Дніпропетровської обласної письменницької організації НСПУ, член Ради та член Президії НСПУ (Київ). Квітень 2012 — квітень 2013 рр. — завідувач літературною частиною Дніпропетровській Філармонії.
З 2013 р. — провідний фахівець Центру культури української мови ім. Олеся Гончара Національного Гірничого університету.
Член Всеукраїнського Жіночого товариства імені Олени Теліги.
Заступник голови Дніпропетровської обласної організації Всеукраїнської ГО Українсько-австрійське товариство «Галіція».
Член Всеукраїнської громадської організації німців «Відродження».
Член громадської організації «Петриківське земляцтво».
Объяснение:
МОГУ ЕЩЁ ДОБАВИТЬ если нужно
Книга Всеволода Нестайка "Тореадори з Васюківки" стала моєю улюбленою, а герої пригод Павлуша і Ява - найкращими моїми друзями.
Павлуша і Ява ("насправді його Іваном звати") - "найкращі друзяки і напарники". Гострий на язик дід Салимон каже про них: "Одно ... Ява і Павлуша пішли. От хлопці! Орли! Соколи! Гангстери, а не хлопці! Нема на них буцегарні".
Павлуша і Ява роблять дошкульні витівки не тому, що злі за характером: їм хочеться, щоб про них "слава ... гриміла на всю Васюківку, як радіо на Перше травня".
Енергія фонтанує з хлопців, тому вони й вигадують різні "штуки - викаблуки". За характером Павлуша і Ява дуже схожі, але більшим винахідником і лідером у дружніх стосунках є Іван. Це він вигадав випустити "пугутькало" в клубі під час лекції на тему "Виховання дітей у сім'ї", влаштувати бій биків з головною "героїнею" коровою Контрибуцією, зробити підводного човна з напівзатопленої плоскодонки ...
Як цікаво читати про всі веселі пригоди Павлуші та Яви - кмітливих та винахідливих героїв Всеволода Нестайка! Здається, що й сам автор такий же веселий, кумедний чоловік, що добре знається на дитячих характерах, з гумором, іронічно і одночасно з милуванням описує своїх героїв!
"Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки..." (про землю)
Він має заощадження, але ділитися не готовий:
"Хіба у мене банк, чи що?" (Коли Савка просить позичити грошей)
А навіть якщо і готовий позичити, то ставить умови:
"Коли дасте п'ять процентів, то я поділюся з вами, так уже, для кума."
Його жадібність доводить його до того, що він готовий купувати фальшиві гроші:
"Розпалилась до них моя душа... Сто тисяч візьму"
Він негативної думки про інших, особливо якщо вони займають нижче становище:
"От чортяка принесла цього бродягу!"
Прагне одружити сина з багатою дівчиною. Це ж сприятиме росту його маєтку:
"...краще ви скажіть мені, чи не знаєте багатої дівчини для мого Романа!"
Коли йому говорять про дочок Пузиря він не питає про їхні чесноти: "А скільки Пузир дасть приданого за дочкою, грішми?"
Він скупий у всіх значеннях: "Ну, ходім, замість окорока — борщу та каші попоїмо"
Коли син говорить, що кохає Мотрю, Пузир відповідає: " До душі, та не до кишені."
Він дуже самовпевнений: "Я обманю хоч кого, а мене чорта лисого обманить хто."
Коли робітник Клим захотів їсти: " І тобі не гріх? Неділя свята, а ти ні світ ні зоря вже й жереш! Не пропадеш, як до обіда попостиш хоч раз у тиждень."