Павлусь-головний герой твору О.Стороженка "Скарб".Упродовж твору розповідається про все Павлусеве життя від народження до смерті.Хлопчик був одинчиком у батьків тому він незнав таких почуттів як щедрість добро та милосердя адже його постійно балували.Навіть коли Павлусь уже виріс йому не дозволяли робити навіть найпростіші речі.Через це він і згубив своїх батьків із світу навіть не переймаючись про це Коли хлопець виріс так його вигнало та розперло такий став гладкий та опецькуватий!Пика широка та одутлувата як у того салогуба а руки білі та ніжні як у панночки.Зроду не то щоб ціп або косу в руках подержав -не взявся й за лопату щоб одгребти сніг од порога або за віник щоб вимести хату. Щастя як горох з мішка так і сипалося з Павлуся.Спочатку батьки про нього піклувалися потім наймит з наймичкою.І жінка хороша знайшлася(яка сама до нього залицялася)та діточок було багато.А він так і просидів ціле життя на печі ївши та спавши.І в результаті не зробивши нічого корисного ні для себе ні для ближніх. Усі справді ввжали Павлуся щасливим але чи хотіли бути такими як він.Мабуть ні.Адже це не було спражнім щастям. Павлусь-втілення лінощів скупості та байдужості. Тому павлусь є щасливим.
У дитячій повісті Всеволода Нестайко "Тореодори з Васюківки" є два головні герої, це - Іван-Ява та Павлуша. Обоє хлопців - надзвичайно привабливі персонажі, але саме Павлуша більше імпонує мені. Чому? Я спробую пояснити. Звісно, обоє хлопців дуже схожі між собою, вони дійсно мають багато спільних рис характеру та поводяться майже однаково. Майже. Адже, якщо придивитися, то Павлуша, все-таки, більш відповідальний та серйозний хлопчина; він думає про майбутнє, планує і намагається виховувати в собі необхідні для цього навички. Мова йде про те, що Павлусь має мрію стати пілотом літака. А для цього треба бути уважним до деталей, відповідальним та трохи більш серйозним. Хлопцеві вдається поєднувати в собі жагу до пригод та цю, так необхідну в майбутньому, врівноваженість. До того ж, він кмітливий та розумний, рішучий. Саме тому, мій улюблений герой з твору "Тореодори з Васюківки" - це Павлусь.
Повість Роксоляна писалася упродовж кількох років. Головними героями твору були Сулейман і Настя Лісовська. Настя, тепер зовуть її Хуррем, полонила Сулеймана своєю вродою, великим розумом та ніжністю. Він покохав її дуже сильно. Сулейман і Хуррем любили один одного і не забаром повинно бути весілля. Султан дарував їй багато прекрасних діадем. Незабаром після весілля Хуррем народила сина якого назвали Селім. Її щастю заздрили багато жінок з гарему. Багато людей зверталися до неї по до за спроведливістю і вона намагалася у всьому до Сулейман все більше і більше любив її ,радився з нею і ні в чому не відмовляв. У них народилися ще діти і кожне наступне народження дитини збагачувало їх кохання
Коли хлопець виріс так його вигнало та розперло такий став гладкий та опецькуватий!Пика широка та одутлувата як у того салогуба а руки білі та ніжні як у панночки.Зроду не то щоб ціп або косу в руках подержав -не взявся й за лопату щоб одгребти сніг од порога або за віник щоб вимести хату.
Щастя як горох з мішка так і сипалося з Павлуся.Спочатку батьки про нього піклувалися потім наймит з наймичкою.І жінка хороша знайшлася(яка сама до нього залицялася)та діточок було багато.А він так і просидів ціле життя на печі ївши та спавши.І в результаті не зробивши нічого корисного ні для себе ні для ближніх.
Усі справді ввжали Павлуся щасливим але чи хотіли бути такими як він.Мабуть ні.Адже це не було спражнім щастям.
Павлусь-втілення лінощів скупості та байдужості. Тому павлусь є щасливим.