Объяснение:
Ботанічка; сушити голови; вигравати в уяві; привабливі веселкові барви; діточки; нам’яти вуха; двоє лобуряк на голову старенькій жінці; сісти на шию; надщербити несхитність; стрілка гойднулася в нашу сторону; переборщили трохи; хвацькі й одчайдушні (мандрівники); шкірити зуби; пошарпаний (велосипед); юні лівінгстони; розчервонілий вусатий (здоровань); накинути оком; дременув; худющий; опецькуватий; кинути погляд, і ходу, паняй, куди очі бачать; мов йому замакітрилось; розтелепа; голубінь неба заглядає в синь лісового озера; птахи радіють; раз плюнути; мухолови; насурмонені; поганий (поголос); не потикається; сліди лап, мов від крокодила; мовчазний таємничий (ліс); казковими (велетами); докори совісті вгризалися в душу; став мов укопаний.
Це прізвисько одного хлопця, його справжнє ім’я Сашко Смик. Колись він був як усі. Мав сили рівні з іншими, був одного зросту з усіма, особливо нічим не вирізнявся серед інших дітей. Але після останнього літа він виріс на дві голови, накачав м'язи. Особливо вирізняла його серед інших зачіска, схожа на кактус. Відчувши силу, він став занадто самовпевненим, зробився бешкетником. Ображав свого сусіда Клима,обзивав його різними образливими словами.
Кактус не подобався багатьом. Автор характеризує цього героя з деякою непривітністю, зовсім не симпатизує йому. Називає цього героя орангутангом. Він дуже добре змальовує зовнішність та риси Кактуса, але без якогось захоплення ним. На мою думку, автор навіть підкреслює, що погана поведінка людей ще більше псує їх зовнішність.
Сашко у творі пережив багато пригод, дечому навчився. Мене тішить те, що він більше не буде зрадником і не показуватиме свої «колючки».