Риси вдачі маленького хлопчика, його щирість, людяність.
Цитатна характеристика героя «...Всі звали його лише Тирликом. Може, прозвали його отак ще тоді, коли він був зовсім маленький і не вимовляв звука «р». І хоч він давно уже освоїв цей капосний звук — він у нього лункий та розкотистий, як у Полкана, коли того дуже роздратувати, — але так і лишився Тирликом».
Чуйність, сердечність і доброта;
2 вариант
Головним героєм оповідання Анатолія Дімарова «Тирлик» є маленький хлопчик років чотирьох-шести. Невідомо, звідки з’явилося у нього це прізвисько, але скоріш усього, так його прозвали ще тоді, коли він був зовсім маленьким і не вмів вимовляти звук «р». У Тирлика була мама, але вона жила далеко від нього і тому виховували малого бабуся і дідусь, з якими він жив на маленькому хуторі, де окрім Тирлика, дітей зовсім не було. Тому товаришувати хлопчикові доводилося з бабусями і дідусями, які разом з його родиною жили на цьому.
Объяснение: УДАЧИ ТЕБЕ
1.Настала весна, віє теплом зі стріх, вода капле, сонечко світить, тане сніг, задзюрчали по вулицях струмочки, садки зазеленіли
2.Прийшла весна весела, верба зазеленіла, соловейко затьохкав, вишні цвітом укрилися.
3. Красно гріє весняне сонце на чистому небі, весело стрибає його довге проміння в прозорому повітрі, теплий з полудня вітер віє понад землею і допомагає сонцю в його роботі.
4. Оксамитна святкова тиша сповивала весняну землю, в цій тиші синіло глибоке, бездонне небо, по ньому до самого надзем’я гнувся Чумацький Шлях.
Дощ