Відповідь:
якщо всі відповіді не помістяться тут - продовження в коментарі
1. Село називалося вка
2. Дружина Степана Судака - Палажка
3. Ганусі було 13 років
4. Павлусь у козаків зустрівся з рідним братом Петром
5. Прізвище козацького сотника Недоля
6. Зброя, якою козаки користувалися - шаблі, списи, рушниці, а втікаючих татарів ловили арканами.
7. Саме таким арканом Семен Непорадний і зловив татарина.
8. Командир татар - син девлет-гірея (кримського хана) Ібрагіма - Мустафа-ага
9. Павлусь до Криму рушив один
10. Павлуся продав татарам харциз (розбійник) Карим.
11. Павлусь і Гануся згадували як вони святкували вдома Різдво.
12. Татари перевозили награбоване добро як козацькими возами, так і своїми татарськими возами, які називаються арбами.
13. Батько Павлуся Степан і його сестра Гануся потрапили у полон до татар.
14. Павлусь сподобався татарам -купцям своєю щирою і веселою вдачею, кмітливістю, тим, як швидко він вивчив татарську мову і навіть не думав втікати, ще й допомагав татарам.
15. Його огорнув жах... - мова йже про Павлуся, коли він поранений втік у степ.
16. Пильнував пасіки... - мова йде про діда Павлуся - Андрія Судака
17. Тоді він утікав або до діда ... - мова йде про Павлуся, коли він жив в вці.
18. "Був відважний козак і не жалів себе .. " - мова про брата Павлуся - Петра Судака.
19. Цей татарин для нас вартніший - мова про полоненого сина кримського хана - ватажка татарів Мустафу.
20. " це татарин для нас важніший.. - так говорив сотник Андрій Недоля до діда Панаса про Мустафу.
21. Серед козаків Павлусь зустрівся з братом Петром (це судячи із змісту, бо такого речення дослівно в тексті немає)
22. цитата "Від цих оповідань вироблялася в Павлуся завзята козацька вдача"
23. цитата "Залунало козацьке: "Слава Богу! "
24. цитата "Нам тут добре, та за Україною нам сумно... Хочемо своїх бачити..."
Пояснення:
Відповідь:
Остап Швидкий - невільник у татарина Сулеймана підтримував Павлуся і навчав його як себе вести з господарем. Він радив йомц говорити до господаря з пошаною і низько кланяючись, показувати з себе покірного, не втікати, бо вб"ють або продадут. А якщо вже так кортить втекти, то дочекатися кроащої пори - коли прийдуть козаки.
Пояснення: цитати, які підтверджують слова Остапа:
— З ними не можна просто балакати, як з нашим братом; з ним треба хитрити, низько кланятись... Що ж ти сказав?
— Я сказав, що як мені буде зле, то втечу.
— Дурень ти! Хто так говорить? Тобі треба було показувати покірного...
— Не роби того, нерозумна дитино! Вони тебе вб'ють або продадуть першому ліпшому татаринові. Ти слухай, будь покірний, то пан тобі простить... Ти вижидай кращої пори.
