Іван Сила виріс серед чудової карпатської природи у великій родині. Батько вирядив хлопця з дому, бо не міг прогодувати малолітнього богатиря, адже той їв за чотирьох. Шукаючи долі в місті, Іван ще з перших самостійних кроків зазнав неприємних пригод: у поїзді «легенько потряс» нахабу, синка начальника, заступився за Міху Голого, вокзального злодюжку, у місті знехотя переміг у вуличному бою знаного бійця. Звичайно ж, такий хлопчина не міг не звернути на себе увагу тренера Брякуса, який запросив хлопця до себе і вмовив тренуватися. Брякус заборонив горянину за копійки тягати мішки на вокзалі, давав хлопцеві гроші, тренував, щоб той не зашкодив здоров’ю, виховував у ньому риси майбутнього чемпіона. Загибель тренера вразила Івана, адже хлопець знову залишився сам на сам із життям у великому місті, яке він не розумів. Чесний, відкритий, благородний, Іван ще не раз потрапляв у халепи, але завжди знаходив достойний вихід із найскладніших ситуацій. Автор не погрішив проти закону жанру, адже в казках завжди перемагає добро і благородство.
Комедия Н. В Гоголя "Ревизор" сохраняет свою актуальность и в наши дни, заставляя задуматься читателя о причинах многих негативных явлений современной жизни. В комедии нет ни одного честного героя, ни из одного сословия. Одни занимают важные государственные посты и используют свою власть для улучшения собственного благополучия. Другие, подвластные им люди, ненавидят первых, пытаются задобрить их подарками, а при первом удобном случае пишут жалобу Хлестакову, принимая его за важного петербурского чиновника. Пороки чиновничества взяты автором из реальной жизни. Жители уездного города не знают о существовании таких качеств, как доброта, благородство, взаимовыручка. Они готовы безжалостно губить друг друга только ради того, чтобы возвысить себя. Как только жители города узнают о том, что к ним должен приехать ревизор, они старательно начинают создавать видимсть успешности и благополучия. И никто даже не задумывается о том, что можно реально изменить и сделать что-то полезное в городе. Гоголь очень точно нарисовал портрет чиновников. Читая это произведение невольно примеряешь его к настоящему времени и, к сожалению, никаких кардинальных изменений за много лет не произошло. Все то, что высмеивал Гоголь в своей бессмертной комедии присутствует и сейчас, в наши дни