В цьому творі був лише один герой який на мою думку був сильно, але злий. Це князь. Коли пустельник помирав він попереджав дракона, що він є приводом звинувачування всіх проблем які можуть бути. Це показує який був жорстокий світ. Те що дракон погодився на смерть було добровільно, але ця смерть принесла щастя тільки Настасії та її чоловікові. Князь після того що він зробив поплатився і залишився один. Навіть коли відважний лицар, який вбивав людей на полі битви не зміг вбити цього благородного дракона,бо у нього є душа. Те співчуття якого не вистачило князеві. Це в котрий раз підтверджує його реакція після того як князь розповів йому цю історію. В цьому творі добро і зло нарівних, тому,що на мою думку не можна сказати,що у цьому творі було багато позитивних моментів і навпаки.
Власне закінчення твору "Сіроманець" пропоную скласти так:
Наш герой таки зустрівся зі своїм вірним товаришем Сіроманцем. Вовк одужав, почав набирати сили, а в цьому допоміг йому хлопчик. Вовча зграя, від якої терпів нападки Сіроманець, була винищена. Вовк міг тепер спокійно існувати та не тікати з рідної землі. А все завдяки тій силі любові, яку друзі виростили в своїх серцях. Добро завжди перемагає зло, а дружба Сашка з вовком, який чимало часу поневірявся через іншу тварину - яскравий приклад цього. Тож давайте берегти дружбу, вірити в добро та допомагати одне одному, щоб світ став кращим!
У всех антилоп ноги обыкновенно довольно длинные и стройные, хвост оканчивается пучком волос, шерсть короткая и окрашена в живые цвета; у многих антилоп, как у оленей, существуют так называемые слёзные каналы под глазами. Величина описываемых животных весьма различна: карликовая антилопа (Cephalophus) достигает в вышину всего 20—23 см, тогда как самые крупные виды бывают ростом до 1,6 и 2 метров. Большинства антилоп мирные, общественные, пугливые животные и замечательны чрезвычайной быстротой своих движений.
