з давніх часів література і, зокрема, поезія відігравала важливу роль в житті людей. змалку дитина чує колискові, народні пісні, вірші, які протягом віків створювали справжні майстри слова. ми можемо не помічати цього, але поезія є весь наш життєвий шлях. саме тому всіх поетів так хвилює тема призначення поета і поезії.
леся українка, українська поетеса, відома далеко за межами нашої батьківщини, 1893 року написала поему «давня казка», яку можна вважати її поетичним маніфестом. хоча цей твір написаний досить просто для сприйняття, проблеми, яких торкається авторка, простими не назвеш. у центрі поеми леся українка зобразила поета, який у своїх піснях висловлює найзаповітніші мрії народу про волю та щастя. прості люди любили й поважали поета:
раз у раз ходила молодь пісні-слова вислухати.
з такої поваги та любові народу до співця можна зробити висновки, що той був дуже талановитий. а одного разу поет навіть написав серенаду на замовлення лицаря бертольдо, за якої багач завоював серце своєї коханої. але не тільки для бертольдо вірші поета відігравали велику роль. у них розповідалося про народне життя, тому весь народ запам’ятовував та повторював ці вірші
