Література, театр, кіно, музика, живопис... У світі багато різних видів мистецтва, шлях кожного з них до серця людини є різним: ми сприймаємо їх і слухом, і зором. Однак, усі вони споріднені, бо у них єдина мета — передати людям задум митця, його ставлення до навколишнього світу, до життя. Кожне мистецтво прагне своєю «мовою» відобразити повноту й багатогранність дійсності, усе розмаїття звуків, барв і форм.Мистецтво — чарівний світ краси, що з давніх-давен приваблює людей. Майже сорок тисячоліть існує на землі мистецтво. Воно створено людиною і є невід'ємною частиною життя, і вічним супутником. Людина — автор величезної кількості різноманітних мистецьких творів, де вона постає художником і композитором, скульптором і архітектором, поетом і драматургом, творцем кіно і телебачення. В усіх цих творах ми відкриваємо для себе розмаїття і повноту навколишнього світу, пізнаємо та відчуваємо його, страждаємо чи радіємо, звеличуємося над прозою буття, злітаємо у світ фантазій. Люди завжди захоплювалися досконалістю в усьому, що їх оточувало, але найбільше їх приваблювали творіння зодчих, живописців, скульпторів, музикантів, поетів. Найважливішим та спільним для всіх видів мистецтва є те, що вони «проростають» з ґрунту, який зветься «життям». Проте витвори мистецтва не є ілюстрація ми будь-чого, вони відображають (кожен своїми засобами) відчуття автора-митця, різноманітні життєві явища, багатство звуків, фарб і форм навколишнього світу. Твори різних видів мистецтва — літератури, театру, танцю, музики, живопису, скульптури, архітектури по-різному прямують до серця людини: деякі з них ми сприймаємо зором, інші — слухом. Разом з тим, усі вони дещо схожі, бо мають спільну мету — передати людині думку митця, його ставлення до навколишнього світу, до людини, до життя загалом. Наше завдання — зрозуміти митця, його сприйняття життєвих явищ, співвідношення суміжних видів мистецтва та причини їх впливу на людину — слухача, читача, глядача. Це надасть нам можливість більш глибоко розуміти мистецтво.
Фольклору властива така риса, як традиційність, Фольклор бере витоки з народних традицій, своїми коренями він сягає у давнє минуле. Завдяки йому забезпечується нерозривний взаємозв’язок між минулим і сучасним, він також є скарбницею сталих народних звичаїв і стимулятором їх дальшого розвитку. «Головна ознака традиції — не косність, а певний ступінь сталості і неодмінно міцність спадкових зв’язків у розвитку,— пише історик фольклору Б. Путилов.— Традиційність є специфічна форма народного життя, культури, побуту, форма його руху. Всякий фольклорний процес неминуче набуває характеру руху всередині традиції, еволюції та трансформації традиції.
Вцьому році зима не вдягала білої свити. часом вже й приміряла, та хтось її зразу крав. пошукала, поплакала… що ж робити? — бідувала в старій із торішніх зів»ялих трав. як колись лютувала, стелила рядно ожеледиць. сперечалася з морем, несла сум»яття вітрів. все збиралась на силі, та не встигла огледіться, як проснулись дерева і на одрі лід потемнів. крига буйно ломилась у відкриті двері протоки. лід кришився, б»ючись об каміння берегове… і нарешті по одрі -темній, широкій — на останній крижині самотня чайка пливе. — ти куди ж розігналась? чи бува не до самого моря? чайки держаться гурту, а ти відпливеш одна. а крижина тонка. а крижина майже прозора… ну, а що, як її підмиє вода весняна? ну, а що, коли їй та удержать тебе несила? затріщить і відломиться… піде вода кругами… — дивна людино! я ж маю крила, нащо крилатим ґрунт під ногами
Люди завжди захоплювалися досконалістю в усьому, що їх оточувало, але найбільше їх приваблювали творіння зодчих, живописців, скульпторів, музикантів, поетів. Найважливішим та спільним для всіх видів мистецтва є те, що вони «проростають» з ґрунту, який зветься «життям». Проте витвори мистецтва не є ілюстрація ми будь-чого, вони відображають (кожен своїми засобами) відчуття автора-митця, різноманітні життєві явища, багатство звуків, фарб і форм навколишнього світу.
Твори різних видів мистецтва — літератури, театру, танцю, музики, живопису, скульптури, архітектури по-різному прямують до серця людини: деякі з них ми сприймаємо зором, інші — слухом. Разом з тим, усі вони дещо схожі, бо мають спільну мету — передати людині думку митця, його ставлення до навколишнього світу, до людини, до життя загалом. Наше завдання — зрозуміти митця, його сприйняття життєвих явищ, співвідношення суміжних видів мистецтва та причини їх впливу на людину — слухача, читача, глядача. Це надасть нам можливість більш глибоко розуміти мистецтво.