У фольклорі, як і в літературі, існує три роду творів: епічні, ліричні та драматичні. При цьому епічні жанри мають віршовану і прозаїчну форму (в літературі епічний рід представлений тільки прозаїчно творами: розповідь, повість, роман і т. Д.). Літературні жанри і фольклорні жанри відрізняються за складом. У російській фольклорі до епічного жанрів відносяться билини, історичні пісні, казки, перекази, легенди, оповіді, прислів'я, приказки. Ліричні фольклорні жанри - це обрядові, колискові, сімейні та любовні пісні, голосіння, частівки. До драматичним жанрам ставляться народні драми. Багато фольклорні жанри увійшли в літературу: пісня, казка, легенда (наприклад, казки Пушкіна, пісні Кольцова, легенди Горького) .Жанри фольклору мають кожен своє утримання: билини зображають ратні подвиги богатирів, історичні пісні - події та героїв минулого, сімейні пісні описують побутову сторону життя. Для кожного жанру характерні свої герої: в билині діють богатирі Ілля Муромець, Добриня Микитич, Альоша Попович, в казках - Іван-царевич, Іван-дурень, Василиса Прекрасна, Баба Яга, в сімейних піснях - дружина, чоловік, свекровь.От літератури фольклор відрізняється і особливою системою виражальних засобів. Наприклад, для композиції (побудови) фольклорних творів характерна наявність таких елементів, як заспів, зачин, приповідки, уповільнення дії (ретардация), троичность подій; для стилю - постійні епітети, тавтологію (повторення), параллелизми, гіперболи (перебільшення) і т. д.Фольклор різних народів має багато спільного в жанрах, художніх засобах, сюжетах, типах героїв і т. Д. Це пояснюється тим, що фольклор як вид народного мистецтва відображає загальні закономірності суспільного розвитку народів. Загальні особливості в фольклорі різних народів можуть виник завдяки близькості культури і побуту або тривалим економічним, політичним і культурним зв'язкам. Велику роль також відіграють схожість історичного розвитку, географічна близькість, пересування народів і т. Д.
Если нужно на русском, то просто вставь этот текст в переводчик.
1.А на вулиці й на торговиці крик,шум, гармидер,вози скриплять,колеса туркочуть,коні грімлять копитами,свині квичуть,селяни гойкають-одним словом,клекіт такий,якого наш Микита і в сні не бачив,і в гарячці не чував.2.Вулицею йшло та їхало людей багато,стояла курява.3.Знітився,скулився та ровом як не чкурне просто на торговицю,де довгим рядом сиділи жінки,держачи на решетах,у кошах і кобелях на продаж яйця,масло,свіжі гриби,полотно,сім'я,курей, качок та інші такі гарні речі.4.Але не встиг він добігти до торговиці,коли йому навстрічу біжить пес, з іншого боку надбігає другий,там видить третього.5.Кілька разів підходили й до діжі,але негарний запах,який ійшов від неї,відгонював їх.
Що ще треба для щастя? Дедалі частіше я замислююсь над питанням: «Для чого я прийшла у цей світ, у чому сенс мого існування? Що корисного можу зробити людям? Чим прикрасити рідну землю?» Саме так: прикрасити, а не байдуже пройти нею! Але, щоб бути корисним, творити добро й красу, слід, на мою думку, мати щиру і красиву душу, бути високоморальною людиною. А це, перш за все, — чисті думки, прагнення, вчинки і совість. Це і глибока повага до людей, до рідної землі з її славетною історією. Це і вміння гаряче відгукнутися на’чужий біль, прагнення до захистити будь-кого: чи то пташеня, чи сиву людину, рідну матусю чи незнайомця. Це і захоплення красою природи, і бажання самому створювати прекрасне. І над усім цим височіє сувора вимогливість до себе, до власних вчинків. Я дуже вдячна своїм батькам, які виховали у мені прагнення жити по совісті, не соромлячись своїх думок і вчинків. Та однаково щодня я стикаюсь із ситуаціями, коли важко встояти перед якоюсь спокусою. Пам’ятаєте, що було написано зсередини на каблучці царя Соломона? «І це мине». Цей вислів мені дуже допомагає — я часто пригадую його у хвилини спокуси. Вона, ця спокуса, мине, хибний вчинок буде зроблено. Але ж як потім бути із власною совістю, з душею?.. Отакий я винайшла б боротьби з власними недоліками. Та як же важко усвідомлювати своє безсилля перед недоліками у суспільному житті! Інколи хочеться заплющити очі, щоб не бачити жебраків, лиходіїв, заткнути вуха, щоб не чути лайки, сховатися, щоб не стикатися з несправедливістю, не бути ошуканим власними ідеалами, прищепленими дорослими! Ось, мабуть, коли вперше з подивом зіставляєш гармонію духовної краси людини і прояви ницих вад суспільства. Звісно, у своєму віці я не можу втручатися у вирішення «дорослих» справ, бо не достатньо в них розуміюсь. Але хіба усе так кришталево прекрасне у житті моїх однолітків? Хіба немає у нас, старшокласників початку XXI століття, вад, які ми самі в змозі виправити? Я навіть міркую так: якщо доросла людина скоїла злочин, то і у своєму дитинстві вона теж у чомусь хибила. От і виходить, що ні я, ні мої однолітки вже зараз не повинні, просто не мають права бути байдужими гачами суспільних недоліків (хай поки що на рівні свого віку). А як настане час, нам не буде соромно за свою пасивність, бездіяльність. Це буде, я впевнена, час втілення наших найкращих мрій у життя. Я припускаю, що для багатьох, можливо, це будуть суто особисті мрії. Але головне — це те, заради чого ти прийшов у цей світ: удосконалення людства, поліпшення його життя. Власними вчинками ти мусиш довести, що твоя зірка запалала недаремно (я вірю у леґенду, за якою народження людини знаменується народженням зірки). І нехай це лише красива легенд а, але твоя зірка, як Данкове серце, повинна світити людям, випромінюючи добро. …А поки ми ще просто школяра. Зі своїми захопленнями, уподобаннями, із своїми улюбленими (і не дуже) справами й обов’язками. Я, наприклад, дуже люблю танцювальне мистецтво, вже багато років відвідую танцювальний ансамбль. Коли кружляєш у веселому танку, здається, що весь світ радіє разом із тобою — і тоді хочеться зробити його ще щасливішим. І я вірю, що зможу втілити цю мрію у життя. Для цього я намагаюся добре вчитися, вдосконалювати свої знання, щоб у майбутньому стати досвідченим фахівцем, приносити користь суспільству. А якщо здійсниться моя мрія стати журналістом, я намагатимусь своїм правдивим словом збуджувати у людей найкращі почуття, закликаючи їх догідних вчинків.
Если нужно на русском, то просто вставь этот текст в переводчик.