інколи я замислююсь над сенсом власного життя, і тоді я радію тому, що просто існую, що поряд зі мною є найдорожчі для мене люди, що я маю змогу милуватися красою навколишнього світу і кожен день відкривати у ньому щось нове. водночас я відчуваю велику відповідальність за цей світ і почуття гордості від усвідомлення того, що я – людина.
не секрет, що кожен з нас в поняття «бути людиною» вкладає своє значення. саме це значення і впливає на поведінку і вчинки людей, а іноді і на хід усього життя. бути людиною у моєму розумінні – це значить виховувати в собі високі моральні якості і жити за загальнолюдськими правилами та нормами, але при цьому не втрачати власної індивідуальності.
уважно простеживши шлях розвитку людства, починаєш розуміти, що основу будь-якого суспільства складає певна мораль, якою і керуються представники цього суспільства. найбільш гуманною мораллю я вважаю десять заповідей христових. але коли розумієш, скільки було і скільки існує зараз антигуманних устроїв, це наводить справжній жах. але не тільки у кожного суспільства, але і у кожної людини є своя мораль, саме від якої і залежить, що це буде за людина.
я вважаю, що мені дуже пощастило у житті. адже поряд зі мною завжди були хороші люди. це і вихователі у дитсадочку, і вчителі у школі, але, перш за все, мої батьки – добрі та гарні люди, з яких я завжди беру приклад. всі вони справили вплив на формування моєї особистості, мені стати ввічливим, вихованим і ерудованим, вплинули на мій характер і навчили чуйно ставитися до оточуючих. та бути доброзичливим і чемним – це замало для того, щоб вважати себе людиною і щоб людиною тебе вважали інші. безумовно, не кожному дано стати всесвітньо відомою особистістю, але кожен може стати людиною, яку люблять і поважають.
я сподіваюся, що я справжня людина – хороший син, здатний забезпечити для своїх батьків спокійну старість, хороший друг, здатний прийти на і звільнити з неприємностей товариша, хороший громадянин своєї країни, який знає і поважає рідну мову, який у майбутньому зробить усе, щоб україна стала на один рівень з найкращими і наймогутнішими європейським державами.
я людина, і це багато до чого мене зобов’язує. я повинен створити хорошу та міцну сім’ю і усе життя бути прикладом для своїх дітей. я вже зараз повинен залишатися людиною за будь-яких обставин: у відношенні до своїх рідних, друзів та інших людей, в ставленні до рідної природи, до свого народу і своєї країни.
тому я постійно стежу за тим, щоб мені не було соромно за свої вчинки і помисли, а надихає мене до цього відомий вислів видатного письменника а. п. чехова: «в людині все має бути прекрасним: і обличчя, і одяг, і душа , і помисли».
Але і в іншому табуні говорющій рибі не знайшлося співрозмовника, коли вона починала говорити всі риби мовчки затулялися плавниками й тікали. Скоро стало відомо, що балакуща риба, говорячи без упину, заважає рибам зосередитися, а це порушує гідність риб’ячу. Тому вся рибна громада ухвалила безслівний присуд, який був намальований верховодами на верхніх верствах води, щоб балакущу рибу видалили з води. Балакуща риба саме гналася за виводком оселедців, щоб розповісти їм жарт, коли мовчазні виконавці вироку, взявши її на спини, одним махом винесли її на берег. Там вони її поставили на ноги, і, вручивши листок, де було намальовано, що їй назавжди заборонено користуватися водяним царством, зникли в глибині. З цих пір риба стала жити на березі. Спочатку вона трохи побоювалася оточення, крізь кущі не можна було про в повітрі, яке так нагадувало глибину, вимовлені слова не лишали за собою найменшої бульки. Крім того, на березі існували рибалки. Балакуща риба не раз бачила їх знизу, нехтуючи забороною.