Відповідь:
Герой твору Г. Тютюнника вирушає не на Полтавщину, а по сіль, щоб, здобувши її, повернутися, обміняти на харчі та врятувати від голоду не тільки себе і свого друга, але й улюблену вчительку і її дитиною. Основу повісті склали враження письменника від того походу до матері по тяжким дорогам жорстокої війни, пам’ять про який залишилася у нього на все життя.
Климко залишається без батьків і його виховує дядька, але й він гине від вражої бомби. Таке життя змусило хлопця разом подорослішати і перетворитися у серйозного і відповідального хазяїна, тому що після загибелі дядька йому залишилося сподіватися лише на себе.
Федько Халамидник - дитячий отаман. Він постійно знаходить собі пригоди: То шибку розіб'є, то око товаришові підіб'є, то змія у хлопців забере... Але не зважаючи на розбишацький характер автор показує Федька чесним, сміливим, благородним хлопцем. Вражає сміливість Федька, коли він не роздумуючи кинувся рятувати Толю з льодяного полону...Він ніколи не видавав своїх друзів. Душа у Федька була прекрасною, чесною і порядною. Мені подобається Федько своєю хоробрістю, сміливістю, правдивістю, готовністю прийти на до у скрутний час.
