Жанр: вірш.
Тема: зображення морського пейзажу, гармонії у природі.
Ідея: захоплення від краси та гармонії морського краю.
Головна думка: "не страшні для мене вітри в краю вічного проміння" (душевну радість породжує гармонія в довкіллі).
Епітети: ясне небо, ясне сонце, ясні хмарки, країна світла, золотиста блакить, тихий плескіт, хвилечка перлиста, малим човенцем, стежечка золотиста, щире золото, золотим шляхом, підводнії каміння, вічне проміння.
Метафора: з весельця щире золото спадає, країна золотистої блакиті, рине хвилечка перлиста, золотим шляхом по в’ється стежечка злотиста, тим шляхом, що проложило ясне сонце через воду.
Зменшувально-пестливі суфікси: віконце, хмарки, хвилечка, човенцем, стежечка, з весельця.
Мені подобається твір Галини Малик “Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії” тим, що він кумедний, повчальний, цікавий.
Дівчинка Аля була дивною, адже на доробляла до кінця жодну розпочату справу. Саме цим твір і відрізняється від інших, бо має досить захоплюючу історію про погану дівчинку. Дуже мене засмутив розділ про те, як Аля вирішила вишити рушник для бабусі. “І нитки підібрала, і рушничок знайшла, і навіть перший хрестик зробила”. Та на цьому все бажання зробити приємність бабусі завершилося. І залишилась би Аля надовго такою нетерпеливою у роботі, якби не цей випадок з подарунком, після якого вона потрапила у чарівну країну. По дорозі з дівчинкою відбувались різні казкові пригоди. І головне, що вона зрозуміла важливе правило : треба старатись завершувати розпочату справу.
Ця історія з дівчинкою дуже повчальна. Я хочу порадити усім прочитати цей твір.
