Федько, на перший погляд, здавався мені типовим бешкетником і хуліганом, адже жоден авторитет не міг вплинути на нього. Він робить те, що сам забажає, чинить по власній совісті не дивлячись на те, що він зовсім маленький хлопчик. Він завжди говорить правду і має характер, як у витривалого і дорослого чоловіка.
Проте той вчинок, коли він врятував своєю брехнею честь друга докорінно змінює ставлення до юнака. нехтуючи власним інтересом він каже що є винним у падінні сусіда і отримує за це покарання, і як наслідок - смерть.
Федько є непересічною, юною за віком, але вже такою дорослою за мисленням особистістю в літературі.
плужник - українский поет, який працював під псевдоніом Кантемирянин. Псевдонім зв*язан з міцем його народження - Кантемировка. Навчався у гімназії, але був виключеним за участь в нелегальних гуртках. Закнчив бобровську шімназію та працював деякий час вчителем. був членом письменницікої групи "ланка", яку потім перейменували у "марс". МАРС - майстерня революційного слова. у 1926 в світ вийшла перша його книжка під назвою "дні". Плужника вважали співцем гуманізму. Був заключеним у лагері, де помер від туберкулезу
У чому проблеми сучасної пісні в нашій державі? У часи Радянського Союзу була цензура, але, попри це, якісних пісень було більше. Саме тоді, у часи цензури, народилася «Червона рута» і «Водограй», «Стожари» і «Два кольори», «Черемшина» і «Пісня про рушник», «Чорнобривці» і «Пшеничне перевесло». Цей список можна продовжувати і продовжувати. Велика увага приділялася текстам та мелодиці пісень. Зараз цензури немає і можна все. Пиши, що хочеш. От і пишуть, що хочуть і як хочуть, не звертаючи великої уваги ні на тексти, ні на музику, ні на виконавську майстерність. В більшості випадків в ефірі звучать низькопробні пісні у безголосому виконанні. Та, як це не парадоксально, але в нашій державі є талановиті співаки і композитори, твори яких і на телебаченні, і особливо на радіо, музичні редактори, в гонитві за слухацькою аудиторією, не пускають в ефір, називаючи це прекрасним словом – «не формат».