1. Ще не вмерла України і слава, і воля, ще нам, браття молодії, усміхнеться доля!
2. Реве та стогне Дніпр широкий, сердитий вітер завива, додолу верби гне високі, горами хвилю підійма..
3. Засвіт встали козаченьки в похід з полуночі, заплакала Марусенька
свої ясні очі.
4. Всякому місту-звичай і права, всяка тримає свій ум голова; всякому серцю — любов і тепло, всякеє горло свій смак віднайшло.
5. Ой у лузі червона калина похилилася, чогось наша славна Україна зажурилася.
6. Cім'я вечеря коло хати, вечірня зіронька встає.
7. Бачу я тебе в снах, у дібровах зеле- них, по забутих стежках ти приходиш до мене.
8. Сіла птаха білокрила на тополю, сіло сонце понад вечір за поля.
9. Горіла сосна, палала, під нею дівчина стояла.
10. Несе Галя воду - за нею Іванко, як барвінок, в’ється.
У тяжкий воєнний час хлопчик Климко залишився сиротою. Але він знайшов сили не лише влаштувати своє життя, а й допомагати іншим. Як дорослий, узяв на себе відповідальність за вчительку та її маленьку доньку. Заради їхнього порятунку від голоду він подолав сотні кілометрів пішки босим, постійно наражаючись на небезпеку Добрі люди пропонували залишитися в них, але Климко знав, що його чекають, на нього сподіваються. І виконав свій обов’язок до кінця Повість навчає добру, чуйності, людяності, вмінню долати життєві труднощі.
1 Син хана
2 Під час походу сина хана взяли у полон
3 Життя у Володимира Мономаха
4 Як повернути ханові його сина?
5 Євшан зілля
6 "Краще в ріднім краї милім полягти кістьми,сконати,ніж в землі чужій,ворожій в славі й шані побувати!"